2.1. Концепція компетентнісного підходу

Концепція компетентнісного підходуЗапропоновано ієрархію компетентностей та їхній зв’язок з навчальною про­грамою за напрямом підготовки (спеціальністю). Ця ієрархія дозволяє дійсно обґрунтовано складати навчальні програми та на їх основі навчальні плани для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Наведено Національну рамку кваліфікацій (НРК), що об’єднує професійні та ака­демічні кваліфікаційні рівні й описує їх дескрипторами через професійні та академічні компетентності.

Обґрунтовано, що створення законодавчих та організаційних умов пра­цевлаштування бакалаврів дозволить без соціального напруження вивес­ти їх на ринок праці і, таким чином, значно зменшити кількість бажаючих вступати до магістратури, підняти вимоги до них й обґрунтовано скоротити держзамовлення на підготовку магістрів.

Продовження

2.2. Формування навчальних планів та забезпечення їх виконання

Формування навчальних планів та забезпечення їх виконанняОбґрунтовано необхідність формування навчальних планів в університеті на принципі безперервності, який передбачає впродовж усього періоду навчан­ня відсутність перерв у графіках навчання за різними видами підготовки: мов­ної, математичної, комп’ютерної, технологічної, професійної та практичної. Стверджується, що введення у навчальний план бакалаврської підготовки дисциплін інженерного і технологічного циклу дозволяє випускникам вільно орієнтуватися та самовдосконалюватися, працюючи в організації будь-якої галузі, оскільки особливості роботи бухгалтера, фінансиста, економіста, ме­неджера суттєво залежать від того, де він працює – на металургійному або машинобудівному заводі, у посередницькій фірмі чи науково-дослідному інституті.

Показано, що розвиток університету на 94 – 98 % забезпечується студентами, які навчаються на контрактній основі. Тому законодавче обмеження набору студентів на контрактну форму навчання, що існує в чинному законодавстві і закладене у проект нового Закону про вищу освіту, фактично є обмежен­ням на розвиток університету. Ця норма Закону спрямована фактично проти університетів, які мають потужний імідж та високий рівень привабливості.

Продовження

2.3. Технологія впровадження компетентнісного підходу

Технологія впровадження компетентнісного підходуСтверджується, що формування компетентного фахівця вимагає від викла­дачів перебудови як змісту, так і форми навчального процесу, оскільки пе­редбачає перехід до його студентоцентрованої орієнтації, що, у свою чер­гу, потребує дуже великої і кропіткої роботи кожного викладача з кожним студентом.

Обґрунтовано, що вирішення такого масштабного завдання можливе тільки у колективі з високою корпоративною культурою, де його провідною час­тиною добровільно використовуються відповідні етичні норми. Запроваджен­ня «Кодексу професійної етики та організаційної культури працівників і студентів Харківського національного економічного університету» разом із системою організаційних заходів дозволило значно підняти рівень ко­лективної єдності, морального задоволення членів колективу від успіхів розвитку університету в цілому, індивідуальної порядності професорсько- викладацького складу. Крім того, ця система організаційних заходів робить об’єктивно вигідним виконання завдань з упровадження компетентнісного підходу з матеріальної точки зору.

Продовження

2.4. Самостійна робота студентів та її забезпечення

Самостійна робота студентів та її забезпеченняСформульовано одне з основних завдань самостійної роботи в університеті – навчити студентів вчитися.

Стверджується, що тривіальне накладання ІТ-технологій на традиційний під­хід до самостійної роботи, який базується на простій передачі знань з підруч­ників студенту, не дасть очікуваного результату. Необхідно так побудувати персональну навчальну систему, щоб вона на базі дистанційних технологій була спрямована на формування у студента здатності самонавчатися протя­гом усього життя, використовувати отримані знання у своїй діяльності та сут­тєво розширила можливість спілкування викладача зі студентом навіть при територіальному розмежуванні.

Продовження

2.5. Мотивація студентів та професорсько-викладацького складу до спільної роботи з формування компетентного фахівця

Мотивація студентів та професорсько-викладацького складу до спільної роботи з формування компетентного фахівцяПодано методику оцінки якості роботи професорсько-викладацького складу, яка побудована таким чином, що стимулює викладача постійно поліпшувати свою роботу за тими напрямами, які обрані університетом як пріоритетні з урахуванням того, що залежно від розміру матеріальне заохочення може бути як стимулюючим, так і, навпаки, демотиваційним фактором. Наведено методику заохочення студентів, яка базується на тому, що студент краще мотивований, якщо розуміє необхідність тієї або іншої роботи як одно­го з етапів на шляху до досягнення своєї проміжної або кінцевої мети і якщо він відчуває, що його робота об’єктивно оцінена оточенням, яке він цінує.

Зазначено, що чинне законодавство своєю нормою про незмінність вартості на­вчання впродовж усього періоду навчання демотивує студентів, що навчаються на контрактній основі, оскільки вони відчувають деяку соціальну несправедли­вість. По-перше, вони розуміють, що фактично за їхні кошти розвиваються ВНЗ і цим користуються, крім них, ще й студенти бюджетної форми навчання. По­друге, студенти-першокурсники фактично сплачують частину вартості навчан­ня старшокурсників, що вчаться, як і вони, на контрактній основі.

Продовження

2.6. Наукове забезпечення підготовки компетентних фахівців

Наукове забезпечення підготовки компетентних фахівцівОбґрунтовано, що наукове забезпечення навчального процесу у ВНЗ вкрай утруднене, оскільки у сфері бюджетного фінансування ННТР не ліквідована практика фінансування науково-дослідних установ, а не конкретних проек­тів, а фінансування ННТР суб’єктами господарювання не стимулюється дер­жавою ані економічними, ані організаційними важелями. Стверджується, що чинна система оплати праці обумовлює відсутність реаль­ної зацікавленості вчених ВНЗ у розширенні наукової діяльності та підвищенні якості наукових розробок, оскільки вони на умовах сумісництва незалежно від обсягу виконаних ННТР не можуть отримувати більш ніж 50 % окладу, що пе­редбачено відповідною Постановою КМУ.

Зазначено, що запит на відкриття спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій в тій чи іншій організації, за тією чи іншою науковою спеціальніс­тю має містити кількісне обґрунтування: можливості якісної селекції моло­дих науковців, достатності наукової бази, тобто обсягу наукових досліджень, якості кадрового наукового потенціалу, можливості забезпечення широкого оприлюднення результатів наукових досліджень, можливості організаційно­го забезпечення процесу захисту дисертацій.

Продовження

2.7. Працевлаштування випускників

Працевлаштування випускниківЗазначено, що дві третини роботодавців цікавлять не самостійні творчі осо­бистості, що здатні приймати творчі рішення, а працьовиті виконавці, які го­тові виконати максимальну кількість завдань за короткий термін.

Здійснено аналіз анкет, який демонструє, що роботодавці у своїй компе­тентності далекі від технологій організації навчального процесу, і тому для них більш важливий загальний імідж, ніж передові технології навчання, інши­ми словами, результат більш важливий, ніж засоби його досягнення.

Обґрунтовано, що розробка, офіційне оприлюднення та впровадження уні­верситетського проекту «Кар’єра» – це шлях реалізації набутих фахових компетентностей. Інноваційною складовою цього проекту є: включення в базу даних особистісних психологічних характеристик студентів, їх особистих науково-практичних портфоліо, відеопрезентацій для роботодавців, просування на ринок праці не тільки випускників, а й студентів 3 – 5 курсів для проходження практик, стажувань, створення тимчасових творчих колективів з метою вирі­шення проблем, що виникають у роботодавців на госпдоговірній основі.

Продовження