Перехід на студентоцентрований підхід обумовлює нові вимоги до моти­вації студентів, оскільки при відсутності бажання у студента оволодіти тими чи іншими компетентностями згідно з моделлю фахівця зусилля викладачів та інших працівників університету, що спрямовані на формування компетентного фахівця, будуть марними або зведені до мінімуму. Таким чином, перехід на ком- петентнісний підхід в організації навчального процесу поряд з новими можли­востями для студентів ставить перед ними і більш суворі вимоги, які, в першу чергу, обумовлені значним зростанням обсягів та складності самостійної робо­ти. Розуміння цього висновку змусило вчених університету розробити спеці­альну систему мотивації студентів, яка включає дві складові.

Перша складова базується на тому, що студент краще мотивований, коли розуміє необхідність тієї чи іншої роботи як одного з етапів на шляху до до­сягнення своєї проміжної або кінцевої мети. Ця складова реалізується такими заходами:

• розробка єдиної для університету технології заповнення та супрово­дження індивідуальних навчальних планів студентів;
• забезпечення кожному студентові можливості свідомо формувати під керівництвом куратора відповідної спеціалізації або магістерської про­грами з випускової кафедри власний індивідуальний навчальний план, виходячи зі своїх інтересів, здібностей та майбутньої діяльності;
• обов’язкове надання студентам переліку компетентностей, які мають бути сформовані у них у процесі вивчення даної навчальної дисциплі­ни, та розкриття їх зв’язку з іншими компетентностями різного ієрар­хічного рівня на першій же лекції;
• доведення до кожного студента важливості тих компетентностей, які мають бути сформовані для підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. У цьому повинне полягати головне завдання викладача на початку викладання навчальної дисципліни;
• чітке представлення студентам місця навчальної дисципліни, за яку відповідальний викладач, у структурно-логічній схемі підготовки ба­калавра, магістра. Для цього слід показати її роль у формуванні їх як фахівців, роз’яснити її зв’язок з іншими дисциплінами навчального пла­ну, довести до них обсяг даної дисципліни в кредитах та годинах з розшифровкою її структури;
• надання студентам календарного графіка навчального процесу з дис­ципліни з датами поточного блочно-модульного контролю, характерис­тиками даного модуля та його зв’язку з наступними дисциплінами, що будуть викладатись;
• розкриття змісту та обсягу самостійної роботи студентів з видачею інди­відуального науково-дослідного завдання. При цьому викладач повинен роз’яснити форми і зміст поточно-модульного контролю, надавши перелік навчально-методичної літератури і вказавши адреси пошуку додаткової літератури в мережі Інтернет.
  
  Сторінки:← →  |  1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15