У сучасних умовах розвитку нової економіки – економіки знань, її успішність залежить від розповсюдження і використання здобутків креативних індустрій, достатності обсягів фінансування та впровадження інноваційних методів управління на основі глибоких маркетингових досліджень очікувань і потреб суб’єктів ринку. Знання, інтелектуальний та емоційний капітал стали пріоритетними чинниками розвитку, основними продуктивними силами соціально-економічного зростання, яке забезпечується системою вищої освіти.
Вступ
1.2. Аналіз кількісних характеристик системи освіти в Україні
Результати аналізу демографічної ситуації у взаємозв’язку з економічними показниками, ВВП зокрема, які були представлені в попередньому підрозділі, значною мірою визначають фактичні кількісні характеристики системи освіти для ухвалення управлінських рішень. Вони можуть бути основою для прогнозування змін і таким чином надавати кількісну основу для удосконалення менеджменту закладів вищої освіти.
1.3. Оцінювання обсягу освітянського ринку
Освітянський ринок є складним механізмом, який вимагає проведення маркетингових досліджень щодо існуючих попиту і пропозиції на послуги закладів вищої освіти щодо підготовки фахівців різних спеціальностей. З метою удосконалення менеджменту закладів вищої освіти щодо навчально-виховного процесу згідно з потребами економіки доцільно виявити і проаналізувати основні тенденції щодо підготовки кадрів та залучення фахівців для своєї навчальної діяльності.
1.4. Аналіз ринку праці та оцінювання популярності спеціальностей та освітніх програм
Для ухвалення управлінських рішень щодо актуалізації переліку спеціальностей, контенту навчальних планів необхідно провести аналіз ринку праці за спеціальностями та освітніми програмами, які реалізуються в закладах вищої освіти. Такий аналіз має охоплювати дві сторони процесу формування ринку і мати маркетингову спрямованість.
1.5. Аналіз вимог роботодавців у розрізі груп спеціальностей
Для оцінювання реального обсягу ринку праці менеджменту ЗВО необхідно вивчити не тільки затребуваність фахівців за тією чи іншою спеціальністю, а й з’ясувати необхідний рівень освіти з точки зору роботодавців та вимоги щодо стажу роботи за спеціальністю.
1.6. Аналіз затребуваності компетентностей у розрізі груп спеціальностей
Маркетингові дослідження професійних компетентностей доцільно доповнювати вивчення потреб роботодавців у особистісних компетентностях майбутніх фахівців, оскільки синергетичне їх поєднання є безумовним пріоритетом у процесі управління підготовкою сучасного професіонала. Без такого маркетингового аналізу неможливо приймати управлінські рішення з коригу вання контенту дисциплін, що складають навчальний план з відповідної освітньої програми та визначити перелік методик, які дозволяють формувати у студента ту чи іншу компетентність.
2.1. Дослідження можливості використання психологічних характеристик вступників та балів їхніх сертифікатів ЗНО для оцінки майбутніх результатів навчання
Проблема відбору абітурієнтів на навчання в університеті (ЗВО) наразі залишається актуальною та повинна ґрунтуватися на результатах маркетингових досліджень як попиту на певні спеціальності, так і пропозиції ринку праці щодо окремих посад та вимог до них.
2.2. Загальні питання зовнішнього незалежного оцінювання в Україні
Результати зовнішнього незалежного оцінювання можуть бути не тільки критерієм зарахування вступників до ЗВО, а й основними показниками для ухвалення управлінських рішень з актуалізації навчального процесу для адаптування контенту дисциплін, що викладаються, до набутих компетентностей абітурієнтів та їх розвитку в процесі навчання для формування необхідних особистісних та професійних компетентностей з обраних спеціальностей, тому в Україні з 2008 року офіційно вступна кампанія до закладів вищої освіти здійснюється з широким використанням системи зовнішнього незалежного оцінювання.
2.3. Аналіз результатів ЗНО у 2008 – 2009 роках
Початок проведення масового зовнішнього незалежного оцінювання та встановлення результатів тестування офіційним критерієм зарахування вступників до ЗВО у 2008 році суспільство зустріло неоднозначно. Значна частина батьків та вступників не вірила в те, що корегування балів ЗНО, а значить результатів відбору до ЗВО неможливе адміністративними та фінансовими методами. Особливо дивним це було для представників «силових структур». Однак процес зарахування абітурієнтів до ЗВО пройшов майже без ексцесів. Вступна кампанія 2009 року вже багатьох переконала в тому, що потрібно спрямовувати зусилля батьків та учнів на якісне навчання, а не на пошук шляхів не легітимного підвищення балів ЗНО. Розпочався підйом авторитету шкіл із кращими викладачами та бурхливий розвиток ринок «репетиторства». У цей період найбільш характерно проявилися всі особливості нової системи відбору на навчання до ЗВО, тому в роботі дослідження було розпочато саме із цього періоду.
2.4. Аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 – 2019 роках
Протягом останніх років державне управління освітніми процесами щодо оцінювання знань випускників шкіл не зазнало суттєвих змін. Однак за десять років відношення батьків, учнів та вчителів до процесу навчання суттєво змінилося. Тому статистичний аналіз результатів ЗНО має показати зміни, які інтуїтивно відчутні, а кількісно ще не виміряні. Такий аналіз вкрай необхідний для ухвалення управлінських рішень про необхідність змін у навчальному процесі закладів як середньої так і вищої освіти.
2.5. Порушення статистичної однорідності спільноти вступників до ЗВО
Втручання зовнішніх чинників у процес оцінювання знань абітурієнтів порушує їхню однорідність, що може негативно вплинути на управління вищою освітою як окремою сферою національного господарства. Важливо виявити такі порушення та прийняти управлінські заходи з їх усунення.
3.1. Аналіз чинної системи розподілу обсягів фінансування із загального фонду між закладами вищої освіти з бюджетної програми «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики»
Менеджмент державного замовника має розподіляти між закладами вищої освіти, що перебувають у сфері його управління, на певний рік видатки споживання загального фонду державного бюджету на підготовку на умовах державного замовлення молодших бакалаврів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів, інтернів, аспірантів та докторантів, керуючись Постановою КМУ № 1146 від 24.12.2019 р. «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності». Далі – Постанови.
3.2. Проблеми координації взаємодії фізичних осіб, суб’єктів господарювання і держави у фінансуванні вищої освіти
Для забезпечення розвитку вищої освіти необхідно використовувати не тільки державне фінансування, а й інші джерела – суб’єктів підприємницької діяльності, які прагнуть отримати висококваліфікованих спеціалістів, органів місцевого самоврядування, що спрямовані на забезпечення ефективного управління на місцевому рівні за рахунок залучення кваліфікованих в управління фахівців, фізичних осіб, що згодні самостійно сплачувати вартість навчання задля забезпечення майбутнього кар’єрного зростання за престижними або цікавими для них спеціальностями. Важливим питання в управління процесом фінансування є оптимізація фінансових джерел з переважанням альтернативних, що повинні стати більш значущими за обсягами у фінансовому портфелі закладів вищої освіти.
3.3. Аналіз системи фінансування вищої освіти до реформування
Традиційно державне управляння фінансуванням вищої освіти в Україні здійснюється через систему державного замовлення, яка базується на загальнонаціональному конкурсі. Критерієм відбору є кількість балів ЗНО, що набрав конкретний студент під час тестування. Саме вони визначають його рейтинг за конкретною спеціальністю в цілому по Україні.
Далі залежно від того, скільки бюджетних місць виділено на конкретну спеціальність, а також враховуючи рейтинг студента, приймається рішення про отримання конкретним студентом бюджетного фінансування.
4.1. Класифікація систем рейтингування
Існує достатньо широке коло систем рейтингування. Деякі автори ставлять перед собою завдання визначення адекватності рейтингів, оцінювання рівня довіри до результатів рейтингування, визначення корельованості результатів різних рейтингів [44; 45]. Аналіз інтересів різних категорій користувачів свідчить про те, що не може бути єдиної відповіді на запитання, який рейтинг кращий. Усе залежить від того, хто його використовує і з якою метою.
4.2. Кластеризація ЗВО
Кластеризація ЗВО може здійснюватися за різними ознаками, серед яких особливе місце займає «привабливість для вступників та їхніх родичів». Особливість і важливість такої кластеризації полягає в тому, що вона є потужним інструментом менеджменту ЗВО для формування такого іміджу, який забезпечує стабільний набір кращих студентів.
Додаток А
Характеристики природного руху населення
Додаток Б
Міграція
Додаток В
Чисельність населення
Додаток Ж
Відхилення балів ЗНО від нормального закону розподілу та від середнього по Україні
Додаток П
Порівняння результатів тестування в міських та сільських школах на прикладі Харківської області у 2019 році