Показано, що контингент учнів ЗНЗ ще знижується і у період з 2012 по 2016 роки буде становити трохи більше 4 млн осіб. Для порівняння: у 1996 році цей показник склав 7,14 млн осіб. Запропоновано дві моделі організації навчання у ЗНЗ в умовах скорочення контингенту учнів.
Зазначено, що контингент студентів ВНЗ також значно знижується і досягне свого мінімуму у 2020 році та буде дорівнювати приблизно 1,28 млн осіб. У період з 2016 по 2027 роки цей показник буде знаходитися в інтервалі 1,28 – 1,6 млн осіб. Для порівняння: у 2007 році він становив 2,37 млн осіб.
Подано монокаузальний і полікаузальний підходи до оцінки привабливості ВНЗ, що дають приблизно однакові результати. Зазначено, що найпривабливішими є не більше сотні ВНЗ – вони мають високий імідж, який забезпечує їм більш-менш міцні конкурентні позиції на ринку освітянських послуг України.
Констатується, що високі досягнення окремих українських школярів у міжнародних змаганнях свідчать про значний потенціал нашої творчої молоді. Поряд із цим спрямованість нашої масової шкільної освіти на запам’ятовування великої кількості знань, а не на їх розуміння та формування в учнів здатності їх використовувати при вирішенні життєвих та спеціальних завдань обумовлює відносно слабкі показники в міжнародному моніторингу в рамках TIMSS. Справа навіть не в цих показниках, а в тому, що наші школярі не готові до застосування знань, і тому вони не відчувають їхню необхідність у своєму житті.
Підтверджено, що незалежно від типів та форм власності середні навчальні заклади мають одну загальну рису – значне завищення оцінок державної підсумкової атестації порівняно з контрольними моніторинговими оцінками.
Проведено аналіз, який свідчить про те, що об’єктивність оцінювання значною мірою залежить від роботи регіональних центрів незалежного оцінювання якості освіти і суттєво відрізняється по регіонах. Отже, сама незалежність тримається виключно на конкретних особистостях, а не на технології, яка б виключала суб’єктивне втручання у процес проведення оцінювання. Констатується, що виключення суб’єктивного чинника може бути забезпечене тільки через організацію об’єктивної незацікавленості всіх тих, хто проводить оцінювання. Наразі незалежність спостерігачів в аудиторіях при тестуванні зазнає потужного випробування.
На статистичному матеріалі університету побудовано статистично якісну чотирифакторну регресійну модель залежності успішності навчання в університеті від: рівня IQ студента; кількості балів у сертифікатах ЗНО з математики; кількості балів у сертифікатах ЗНО з української мови та літератури; середнього бала атестата про повну загальну середню освіту. Одним із висновків з цих кількісних досліджень є те, що оцінка IQ за тестами Амтхауера не дає можливості повною мірою оцінити здатність абітурієнтів до навчання у всіх його вимірах, тому потрібно продовжити роботу з розробки тестів комплексної оцінки навчальної компетентності особистості.
English
Українська