1.1. Прогнозування динаміки кількісних показників системи освіти України

Прогнозування динаміки кількісних показників системи освіти України Показано, що контингент учнів ЗНЗ ще знижується і у період з 2012 по 2016 роки буде становити трохи більше 4 млн осіб. Для порівняння: у 1996 році цей показник склав 7,14 млн осіб. Запропоновано дві моделі організації на­вчання у ЗНЗ в умовах скорочення контингенту учнів.

Зазначено, що контингент студентів ВНЗ також значно знижується і досягне свого мінімуму у 2020 році та буде дорівнювати приблизно 1,28 млн осіб. У період з 2016 по 2027 роки цей показник буде знаходитися в інтервалі 1,28 – 1,6 млн осіб. Для порівняння: у 2007 році він становив 2,37 млн осіб.

Продовження

1.2. Кількісна оцінка привабливості вищих навчальних закладів України

Кількісна оцінка привабливості вищих навчальних закладів України Подано монокаузальний і полікаузальний підходи до оцінки привабливості ВНЗ, що дають приблизно однакові результати. Зазначено, що найпривабливішими є не більше сотні ВНЗ – вони мають високий імідж, який забезпечує їм більш-менш міцні конкурентні позиції на ринку освітянських послуг України.

Продовження

1.3. Оцінка середньої освіти України закордонними інституціями

Оцінка середньої освіти України закордонними інституціямиКонстатується, що високі досягнення окремих українських школярів у міжна­родних змаганнях свідчать про значний потенціал нашої творчої молоді. По­ряд із цим спрямованість нашої масової шкільної освіти на запам’ятовування великої кількості знань, а не на їх розуміння та формування в учнів здатності їх використовувати при вирішенні життєвих та спеціальних завдань обумовлює відносно слабкі показники в міжнародному моніторингу в рамках TIMSS. Спра­ва навіть не в цих показниках, а в тому, що наші школярі не готові до застосу­вання знань, і тому вони не відчувають їхню необхідність у своєму житті.

Продовження

1.4. Оцінка рівня математичної та комп’ютерної підготовки школярів

Оцінка рівня математичної та комп'ютерної підготовки школярівПідтверджено, що незалежно від типів та форм власності середні навчальні заклади мають одну загальну рису – значне завищення оцінок державної під­сумкової атестації порівняно з контрольними моніторинговими оцінками.

Показано, що рівень математичної та комп’ютерної підготовки школярів визначає об’єктивну необхідність введення в університеті у першому семе­стрі додаткових занять з метою забезпечення можливості всім студентам у повній мірі вивчати дисципліни з навчальних планів бакалаврів.

Продовження

1.5. Кількісна оцінка об’єктивності зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) результатів навчання в Україні

Кількісна оцінка об'єктивності зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) результатів навчання в Україні Проведено аналіз, який свідчить про те, що об’єктивність оцінювання знач­ною мірою залежить від роботи регіональних центрів незалежного оцінюван­ня якості освіти і суттєво відрізняється по регіонах. Отже, сама незалежність тримається виключно на конкретних особистостях, а не на технології, яка б виключала суб’єктивне втручання у процес проведення оцінювання. Констатується, що виключення суб’єктивного чинника може бути забезпе­чене тільки через організацію об’єктивної незацікавленості всіх тих, хто проводить оцінювання. Наразі незалежність спостерігачів в аудиторіях при тестуванні зазнає потужного випробування.

Продовження

1.6. Аналіз кількісних показників здатності особистості до навчання

Аналіз кількісних показників здатності особистості до навчанняНа статистичному матеріалі університету побудовано статистично якісну чотирифакторну регресійну модель залежності успішності навчання в універси­теті від: рівня IQ студента; кількості балів у сертифікатах ЗНО з математики; кількості балів у сертифікатах ЗНО з української мови та літератури; серед­нього бала атестата про повну загальну середню освіту. Одним із висновків з цих кількісних досліджень є те, що оцінка IQ за тестами Амтхауера не дає можливості повною мірою оцінити здатність абітурієнтів до навчання у всіх його вимірах, тому потрібно продовжити роботу з розробки тестів комплексної оцінки навчальної компетентності особистості.

Продовження