Послідовна системна реалізація програми підвищення якості освіти з ура­хуванням даних зовнішнього незалежного тестування як зворотного зв’язку протягом п’яти-семи років дозволить:

• підвищити якість середньої освіти в цілому по країні;
• підвищити якість вищої освіти за рахунок інтенсифікації навчального процесу, оскільки буде ліквідована необхідність витрачати семестр на «підтягнення» середньої освіти абітурієнтів до рівня, потрібного для освоєння університетських програм;
• набути можливість оцінки рівня сформованості в учнів життєвих компетентностей як найважливіших складових формування особистості та використання цієї оцінки як одного з критеріїв вступу до ВНЗ.

Зміст можливих короткострокових та стратегічних результатів свідчить про об’єктивну доцільність розвитку системи зовнішнього незалежного оці­нювання (ЗНО) результатів навчання в Україні.

Для оцінки фактичної дії цієї системи слід провести статистичний ана­ліз результатів зовнішнього незалежного оцінювання «знань»*¹ випускників шкіл України у 2008 – 2011 роках. Для цього слід використовувати дані з офі­ційних звітів Українського центру оцінки якості освіти (УЦОЯО) [56; 59 ].

*¹ «Знання (Knowledge): Осмислена та засвоєна суб’єктом наукова інформа­ція, що є основою його усвідомленої, цілеспрямованої діяльності. Знання бува­ють емпіричними (фактологічними) і теоретичними (концептуальними)» [21].

Автор вважає необхідним підкреслити, що дані цих звітів мають цікаву особ­ливість. Бали, які були отримані школярами у діапазоні від 100 до 200, розбиті на 10 нерівномірних інтервалів (див. далі табл. 1.7 – 1.9). Ця особливість вима­гає врахування при статистичних розрахунках. Причина використання таких інтервалів може знаходитись у намаганні подати результати тестування у ви­гляді графіків, які за виглядом більше відповідають нормальному закону розпо­ділу – Гаусовій кривій.