Сила людини не в знаннях,
а у здатності їх результативно
використовувати і синтезувати нові
При переході до нового типу суспільства, що базується на економіці знань, виникають нові вимоги до особистості, які обумовлені специфікою колективного створення новітніх знань. Така технологія формування нового інтелектуального продукту, на погляд автора, визначає суспільний характер останнього й вимагає суттєвого підвищення якості як середньої, так і вищої освіти, її переорієнтації на кінцевий результат. Потенційні можливості в Україні для цього є, але потрібно, щоб це завдання адекватно сприймалося як суспільством у цілому, так і законодавчою та виконавчою владою. Досягнути цього не просто, але інакше Україна не зможе підняти рівень своєї конкурентоспроможності.
Запропоновано ієрархію компетентностей та їхній зв’язок з навчальною програмою за напрямом підготовки (спеціальністю). Ця ієрархія дозволяє дійсно обґрунтовано складати навчальні програми та на їх основі навчальні плани для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Обґрунтовано необхідність формування навчальних планів в університеті на принципі безперервності, який передбачає впродовж усього періоду навчання відсутність перерв у графіках навчання за різними видами підготовки: мовної, математичної, комп’ютерної, технологічної, професійної та практичної. Стверджується, що введення у навчальний план бакалаврської підготовки дисциплін інженерного і технологічного циклу дозволяє випускникам вільно орієнтуватися та самовдосконалюватися, працюючи в організації будь-якої галузі, оскільки особливості роботи бухгалтера, фінансиста, економіста, менеджера суттєво залежать від того, де він працює – на металургійному або машинобудівному заводі, у посередницькій фірмі чи науково-дослідному інституті.
Подано методику оцінки якості роботи професорсько-викладацького складу, яка побудована таким чином, що стимулює викладача постійно поліпшувати свою роботу за тими напрямами, які обрані університетом як пріоритетні з урахуванням того, що залежно від розміру матеріальне заохочення може бути як стимулюючим, так і, навпаки, демотиваційним фактором. Наведено методику заохочення студентів, яка базується на тому, що студент краще мотивований, якщо розуміє необхідність тієї або іншої роботи як одного з етапів на шляху до досягнення своєї проміжної або кінцевої мети і якщо він відчуває, що його робота об’єктивно оцінена оточенням, яке він цінує.
Зазначено, що дві третини роботодавців цікавлять не самостійні творчі особистості, що здатні приймати творчі рішення, а працьовиті виконавці, які готові виконати максимальну кількість завдань за короткий термін.
English
Українська