У ХНЕУ останні десять років ректорат і найбільш активна частина викла­дацького складу займаються перебудовою всього навчального процесу з ме­тою спрямування його на формування у студентів необхідних компетентностей. Автор упевнений, що передача деякої сукупності знань від викладача до студентів є першим і найпростішим етапом навчання. Другим етапом має бути формування у студентів здатності використовувати отримані знання у своїй професійній діяльності та соціальній практиці. Третім, найскладнішим, етапом є формування у студентів здатності продукувати, синтезувати нові знання.

Це дуже копітка і творча робота, оскільки вона вимагає від викладачів пере­осмислення всього навчального матеріалу з навчальної дисципліни, виділення необхідної і достатньої множини знань, розробки системи навчальних засобів для формування у студентів здатності використовувати ці знання і системи діа­гностики рівня сформованості цієї здатності. Створення системи діагностики є чи не найбільш складним завданням, оскільки важко відмовитися від практи­ки, коли в екзаменаційних білетах перераховувалися розділи конспекту лекцій і студенти на іспиті мали лише повторити прочитаний лектором матеріал.

Незважаючи на всі труднощі, університет поступово переходить на ком- петентнісний підхід, і згідно із соціологічними дослідженнями, що проведені лабораторією оцінки рівня креативності та інтелекту ХНЕУ, переважна части­на студентів підтримує наш спільний з ними рух в обраному напрямку [32].

Запровадження компетентнісного підходу по своїй суті передбачає, крім усього іншого, виявлення інтегрального показника для оцінки сформованості здатності учнів, абітурієнтів до навчання. І, головним чином, не у сенсі роз­витку пам’яті, яка дозволяє запам’ятовувати та повторювати отримані знання, а у сукупності здібностей, які дають можливість особистості формувати у себе здатність використовувати отримані знання та синтезувати нові знання. Де­якою оцінкою цієї здатності може розглядатися коефіцієнт інтелектуального розвитку особистості.