Зазначено, що дві третини роботодавців цікавлять не самостійні творчі особистості, що здатні приймати творчі рішення, а працьовиті виконавці, які готові виконати максимальну кількість завдань за короткий термін.
Здійснено аналіз анкет, який демонструє, що роботодавці у своїй компетентності далекі від технологій організації навчального процесу, і тому для них більш важливий загальний імідж, ніж передові технології навчання, іншими словами, результат більш важливий, ніж засоби його досягнення.
Обґрунтовано, що розробка, офіційне оприлюднення та впровадження університетського проекту «Кар’єра» – це шлях реалізації набутих фахових компетентностей. Інноваційною складовою цього проекту є: включення в базу даних особистісних психологічних характеристик студентів, їх особистих науково-практичних портфоліо, відеопрезентацій для роботодавців, просування на ринок праці не тільки випускників, а й студентів 3 – 5 курсів для проходження практик, стажувань, створення тимчасових творчих колективів з метою вирішення проблем, що виникають у роботодавців на госпдоговірній основі.
Спрямованість усього науково-навчального процесу на кінцевий результат – формування компетентного фахівця – передбачає діяльність університету як із забезпечення придатності випускників до працевлаштування, так і просування їх на ринок праці.
Першою складовою цієї діяльності є забезпечення придатності випускників до працевлаштування, що передбачає визначення кола всієї структури компетентностей – узагальнених, професійних та предметно-спеціалізованих, які мають опанувати студенти з точки зору роботодавців. З цією метою було проведено анкетування роботодавців, що входять у різні професійні асоціації.
У Харківському національному економічному університеті лабораторією оцінки рівня креативності та інтелекту у 2010, 2011 роках було проведено статистичне дослідження потенційних роботодавців для випускників університету.
Анкетуванням було охоплено 1300 роботодавців. Одне із головних завдань дослідження – оцінка роботодавцями найбільш важливих характеристик та особливостей навчального процесу (табл. 2.1), щоб мати уявлення про ставлення із зовні до тих нововведень, що здійснені в університеті.
Ранжування відповідей у таблицях даного підрозділу здійснювалося за схемою:
5 – дуже важливо;
4 – важливо;
3 – скоріше важливо, ніж ні;
2 – скоріше неважливо, ніж важливо;
1 – неважливо.