Перед початком навчального процесу, викладанням своєї навчальної дисципліни лектор має надати студентам календарний графік навчального процесу з дисципліни з датами поточного блочно-модульного контролю, характеристиками даного модуля та його зв’язку з іншими дисципліна­ми, що будуть викладатись, надати зміст та обсяг самостійної роботи студен­та, видати індивідуальне науково-дослідне завдання, роз’яснити форми і зміст поточно-модульного контролю, надати перелік навчально-методичної літера­тури, вказати адреси пошуку додаткової літератури в мережі Інтернет.

Для забезпечення ефективної самостійної роботи студентів необхідно завершити конкурсний відбір навчальних посібників, підручників, конспек­тів лекцій, методичних розробок щодо семінарських, практичних та лабора­торних робіт із залученням замовників і фахівців, що випускаються нашим університетом, з використанням зовнішнього рецензування. Також слід удо­сконалити систему матеріального та морального заохочення як рецензентів, так і переможців конкурсу.

Вирішальною умовою ефективної взаємодії викладача та студента є, з од­ного боку, бажання студента навчатися та його здібності у відповідній сфері, а з іншого – професіоналізм викладача як науковця та рівень його здібностей у педагогічній роботі. Ця теза має бути головною при прийомі на роботу або звільненні викладачів та при зарахуванні на навчання або відрахуванні сту­дентів.

У сучасних умовах реалізації студентоцентрованого підходу, коли в нормативній частині навчальних планів більше 50 % навчального часу пропонується для самостійної роботи студентів, її організація і зміст починають відігравати чи не головну роль у навчальному процесі. Особли­во це зрозуміло у контексті практичної несформованості життєвих компе­тентностей у школярів,які приходять навчатися в університет.

Формування висококваліфікованих спеціалістів в умовах реформування вищої економічної освіти неможливе без цілеспрямованої самостійної робо­ти студентів, у ході якої вдосконалюється творча діяльність щодо отримання та закріплення наукових знань, опановуються нові навички пізнання, фор­муються науковий світогляд і особисті переконання стосовно використання отриманих знань та навичок у практичній діяльності [26, с. 138], відбуваєть­ся неявне стимулювання до розумової, фізичної та іншої діяльності, виникає потреба «пропустити через себе» певну інформаційно насичену сукупність, сформувати власне ставлення до неї і перетворити її у власний досвід.