Аналіз результатів тестування базується на гіпотезі про те, що здатність школяра засвоювати та використовувати знання в рамках тієї чи іншої дисцип­ліни є випадковою величиною, яка формується під впливом багатьох різноспрямованих чинників і тому характеризується нормальним законом розпо­ділу. Класичним прикладом такої випадкової величини з курсу математичної статистики є зріст чоловіків. При достатній вибірці ця величина буде розпо­ділятися згідно з нормальним законом. Прикладом такої випадкової величини є також розмір листя, що впало з дерева восени, вага новонароджених і т. д. У цілому будь-яка випадкова величина, що формується під впливом бага­тьох різноспрямованих чинників та не має при своєму формуванні цілеспря­мованого впливу якогось детермінованого чинника, розподіляється згідно з нормальним законом.

Таким чином, можна стверджувати, що, якщо зовнішнє цілеспрямоване втручання у процес оцінювання здатностей школярів до засвоєння і вико­ристання знання відсутнє, оцінки, які отримані школярами у процесі тесту­вання, мають бути розподілені згідно з нормальним законом. І, навпаки, якщо на будь-якому етапі мало місце втручання у цей процес у вигляді організації цілеспрямованого фальшування оцінювання відносно деякої кількості учнів, отримаємо відхилення від нормального закону розподілу. І чим до більшої кількості учнів було таке цілеспрямоване втручання, тим більше буде відхи­лення емпіричних (фактичних) оцінок від теоретичних, що отримані згідно з розрахунками, і тим більший сумнів викликає незалежність оцінювання.

Практика дала можливість автору даного дослідження підтвердити цю гіпоте­зу. У 2006 і 2007 роках для оцінювання здатностей абітурієнтів засвоювати і ви­користовувати знання з математики, української мови і літератури ректоратом були запрошені у 2006 році спеціалісти Центру тестових технологій (далі – Центр), що фінансувався фондом «Відродження», а у 2007 році спеціалісти Українського центру оцінки якості освіти, який був сформований на базі Цен­тру тестових технологій.