Запропоновано ієрархію компетентностей та їхній зв’язок з навчальною програмою за напрямом підготовки (спеціальністю). Ця ієрархія дозволяє дійсно обґрунтовано складати навчальні програми та на їх основі навчальні плани для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Наведено Національну рамку кваліфікацій (НРК), що об’єднує професійні та академічні кваліфікаційні рівні й описує їх дескрипторами через професійні та академічні компетентності.
Обґрунтовано, що створення законодавчих та організаційних умов працевлаштування бакалаврів дозволить без соціального напруження вивести їх на ринок праці і, таким чином, значно зменшити кількість бажаючих вступати до магістратури, підняти вимоги до них й обґрунтовано скоротити держзамовлення на підготовку магістрів.
Подано методику оцінки якості роботи професорсько-викладацького складу, яка побудована таким чином, що стимулює викладача постійно поліпшувати свою роботу за тими напрямами, які обрані університетом як пріоритетні з урахуванням того, що залежно від розміру матеріальне заохочення може бути як стимулюючим, так і, навпаки, демотиваційним фактором. Наведено методику заохочення студентів, яка базується на тому, що студент краще мотивований, якщо розуміє необхідність тієї або іншої роботи як одного з етапів на шляху до досягнення своєї проміжної або кінцевої мети і якщо він відчуває, що його робота об’єктивно оцінена оточенням, яке він цінує.
Зазначено, що дві третини роботодавців цікавлять не самостійні творчі особистості, що здатні приймати творчі рішення, а працьовиті виконавці, які готові виконати максимальну кількість завдань за короткий термін.
English
Українська