- неможливість зменшити податок на прибуток, якщо платник податку проводить науково-дослідні роботи, робить винаходи тощо не у сфері основної діяльності, а в суміжних (допоміжних) видах діяльності.
Приклад. Підприємство автомобілебудування паралельно проводить наукові дослідження у сфері розробки принципово нового двигуна для легкових автомобілів на суму 18 000 грн та у сфері переробки сільськогосподарської продукції на суму 12 000 грн. У цьому випадку зменшення податку на прибуток може відбутися тільки у випадку, коли проводяться дослідження розробки принципово нового двигуна для легкових автомобілів на суму 18 000 грн, оскільки дослідження у сфері обладнання для переробки сільськогосподарської продукції не відносяться до сфери основної діяльності підприємства автомобілебудування.
Відповідно до пп. 157.1 доходи від проведення основної діяльності, у тому числі наукової, вищих навчальних закладів III – IV рівнів акредитації, які віднесені до групи «б» неприбуткових установ, звільнені від оподаткування, що створює сприятливі умови для отримання таких доходів цими установами, однак недостатньою мірою зацікавлює їх у зміцненні матеріально-технічної бази науково-дослідних підрозділів, оскільки законодавством не передбачено цільова спрямованість отриманих коштів або майна неприбутковою організацією, а тому ті кошти або майно, які отримують вищі навчальні заклади у вигляді безповоротної допомоги, добровільних пожертвувань, пасивних доходів та інших доходів, передбачених пп. 157.3 Податкового кодексу України, будуть, у першу чергу, спрямовуватися на фінансування поточних потреб навчального закладу, а питання фінансування матеріальної бази науково- дослідної складової буде відсуватися на другий план.
Пільги для інноваційних підприємств Податковим кодексом не передбачено. Більш того, в Податковому кодексі взагалі відсутня згадка про термін «інновації». Відсутність цільових пільг інноваційної спрямованості не сприяє підвищенню зацікавленості суб’єктів господарювання у фінансуванні досліджень та розробок.