Додаток В

При переході до нового типу суспільства, що базується на економіці знань, виникають нові вимоги до особистості, які обумовлені специфікою колективно­го створення новітніх знань. Розробники засад погоджуються з думкою М. Згу- ровського, який вважає, що традиційні піраміди та вертикалі влади не зможуть забезпечити мережний характер формування нових знань [8]. Вони створю­ються в розгалуженій мережі людей та організацій без урахування внутріш­ніх і зовнішніх кордонів. Така технологія створення нового інтелектуального продукту обумовлює, на погляд автора, суспільний характер останнього і ви­магає помірного рівня індивідуалізму та високого рівня самоорганізації й мо­ральності творчої особистості. Виховання такої особистості є дуже непростою проблемою і потребує багато часу та титанічних зусиль, але без цього можна й не мріяти про економіку знань. Дуже влучно з цього приводу сказав Ф. Ра­бле: «Знання поза совістю веде до руйнації душі» [40].

В Україні впродовж сторіч спрацьовував принцип самоорганізації в су­спільному житті, тому не індивідуалізм, а деяка соціальність була притаманна нашому народу і наразі ним не зовсім втрачена. Підтвердженням цієї тези є робота поета та історіографа Юрія Липи: «Не чистий індивідуалізм є ха­рактерним для українця, лишень українська асоціативна група, громада, артіль» [14].

Ця риса українського народу свідчить про те, що у сенсі самоорганізації та мо­ральності ми стоїмо ближче до суспільства, побудованого на економіці знань, за деякі економічно розвинуті країни. Такий висновок дає надію, що через ро­зумний проміжок часу ми увійдемо в глобальну економіку знань, а не залиши­мося на узбіччі шляху до неї.

Таким чином, стратегічною метою розвитку нашої держави має бути роз­будова суспільства, що базується на економіці знань, де головним буде під­вищення якості та рівня життя українського народу, де економіка буде для людей, а не навпаки. Економіка може бути реалізована через системну роботу всього загалу зі створення комунікаційно-інформаційного суспільства і пара­лельне запровадження мережних технологій, створення новітніх знань як основи економіки знань. Однак ця теза не охоплює гуманітарний, морально- етичний бік питання. На погляд автора, без виховання громадянина з відпо­відними якостями, які базуються на економіці знань, суспільство розвиватися не буде. Тому одним із головних завдань нашої держави є формування й вихо­вання творчої особистості та її соціалізація з використанням тих надбань, які історично притаманні українському народу.

Реалізація зазначеної стратегічної мети потребує спільної роботи уста­нов влади, науки, освіти, культури, засобів масової інформації, бізнесу та ін. Тільки робота всього суспільного загалу в одному напрямі може дати пози­тивний результат.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>