Додаток В


Концептуальні засади розвитку Харківського національного економічного університету   [12]

Розробка та вдосконалення концептуальних засад розвитку Харківського національного економічного університету на період до 2020 року фактично здійснювалися із залученням широкого університетського загалу з обговорен­ням у трудових колективах, на засіданнях вченої ради університету, вчених рад факультетів, кафедр. Основою цієї редакції концептуальних засад розви­тку університету є положення, викладені у статті ректора університету [30] і концептуальні засади розвитку ХНЕУ у редакції, що затверджена конферен­цією трудового колективу, протокол № 2 від 31 серпня 2006 р.

У чинній редакції враховані всі зауваження, що надійшли до редакційної комісії як від трудових колективів, так і окремих викладачів та працівників про­тягом 2007 – 2011 років.

Концепція розвитку будь-якої організації не може не враховувати стан розвитку суспільства в цілому та у конкретній країні зокрема. Більшість віт­чизняних і закордонних вчених підтримує ту точку зору, що наразі світова цивілізація переживає перехід до постіндустріального суспільства. Зрозуміло, що різні країни знаходяться на різних стадіях цього переходу. Якщо розвинуті країни належать до суспільства, де на перше місце виходять інтелектуальні ре­сурси, то Україна ледь підійшла до інформаційно-комунікаційного суспільства.

Тому, у першу чергу, потрібно реорганізовувати економіку за моделлю «Електронне суспільство». Крім того, маємо досягти того, щоб інформація стала в повній мірі товаром, і тільки потім ми підійдемо до початку формуван­ня суспільства, яке базується на симбіозі інформаційно-комунікаційних техно­логій та людського інтелекту, суспільства, де креативні фахівці створюють нові знання, де працює колективний розум і в результаті продукуються знання, що не є сумою індивідуальних інтелектуальних результатів, а мають синергетич­ну компоненту і носять суспільний характер. Характерною рисою економіки знань є їх фундаменталізація, оскільки виникає потреба в переосмисленні основних парадигм та фундаментальних принципів природи і суспільства, що необхідно для забезпечення нової якості технологічного розвитку сус­пільства.

Найбільш розвинуті країни вже впритул підійшли до формування еко­номіки знань, як це зазначає у своїй статті М. Згуровський [8]. Дійсно, з інформаційно-технологічної точки зору вони набагато випередили Україну, але з гуманітарних позицій не все так безхмарно. У більшості розвинутих країн упродовж сотень років культивувався індивідуалізм, пріоритет власних або сі­мейних інтересів над суспільними, була сформована відповідна моральність, однак економіка поки що фактично стоїть над соціумом, а не обслуговує його. Усе це їм не завадило досягти високих показників соціально-економічного розвитку в період індустріального та початкових етапів постіндустріального суспільства.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>