За ці роки співвідношення політичних сил у країні було різноманітне, але ні одні з них навіть приблизно не забезпечили фінансування наукових та науково-технічних робіт (ННТР) на рівні, що визначений законом. Рівень фі­нансування ННТР в Україні значно відстає від Європейських стандартів, що визначені у Лісабонській стратегії – не менш як 3 % ВВП.

Крім того, навіть ті кошти, що виділяються на ННТР, використовуються, на погляд автора, недостатньо ефективно.

«У 2010 р. наукові та науково-технічні роботи виконували 1303 організації, майже половина з яких відноситься до підприємницького сектору економіки, 39,5 % – до державного, 13,7 % – вищої освіти і 1 організація – до приватного неприбуткового сектору. Розподіл організацій за секторами науки порівняно з 2009 р. практично не змінився, хоча кількість організацій галузевого профі­лю скоротилася на 35. Найбільша кількість організацій підпорядкована Націо­нальній академії наук України (206 організацій), Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України (144), Міністерству промислової політики України (129), Українській академії аграрних наук України (119), Міністерству аграр­ної політики України (90), Міністерству охорони здоров’я України (39), Акаде­мії медичних наук України (37), що загалом становить 58,6 % організацій, які займалися виконанням наукових робіт» [ 20 , с. 9]. Виникає питання аналізу ефективності використання коштів на ННТР як цими установами, так і іншими установами, що отримали бюджетне фінансування, а це 41,4 % організацій. Таким чином, 540 установ, які не мають відношення ні до науки, ні до освіти, отримали фінансування із загального фонду бюджету на ННТР [ 20 , с. 9].

«У 2010 р. загальний обсяг витрат на виконання наукових та науково- технічних робіт власними силами організацій порівняно з 2009 р. збільшився на 2 % і становив 8 995,9 млн грн, у тому числі матеріальні витрати збіль­шились на 6,6 %, капітальні витрати – на 6,7 %, з яких витрати на придбання устаткування – на 3,8 %. Разом з тим витрати на оплату праці майже не змі­нилися. При цьому середньомісячна заробітна плата виконавців досліджень і розробок збільшилась на 1,4 % і становила 2 535 грн (2 218 грн – у 2009 р.). Це на 13,2 % більше, ніж у середньому по економіці України, і майже на рів­ні заробітної плати працівників промисловості (2 580 грн), значно вище, ніж в установах охорони здоров’я та соціальної допомоги (1 631 грн) і у закладах освіти (1 889 грн), але нижче рівня оплати праці у сфері фінансової діяльно­сті (4 601 грн) та в органах державного управління (2 747 грн)» [ 20 , с. 79].