Програмне забезпечення (платформа) ПНС у цілому має більш складне завдання, ніж для електронного підручника, оскільки воно повинне надавати викладачеві можливість збирати й обробляти інформацію про навчання кож­ного окремого студента, академічної групи, потоку, накопичувати інформацію про найбільш характерні помилки студентів за кожним модулем, дисципліною в навчальному процесі у цілому на міждисциплінарному рівні.

Для того щоб студент свідомо підходив до становлення себе як самодос­татньої та освіченої особистості і формував свою власну траєкторію набуття компетентності, йому необхідно надати додаткові можливості та додаткову організаційну і змістовну інформацію. Тому ПНС, крім уже названих складо­вих, включає:

1. Методичний блок, адаптований до вимог ПНС, що містить: анотацію навчальної дисципліни; робочу програму з потижневим плануванням роботи; методичні рекомендації щодо роботи над дисципліною; методичні рекомен­дації до виконання практичних робіт; методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт; методичні рекомендації до виконання курсових робіт; методичні рекомендації до виконання ІНДЗ; методичні рекомендації до про­ведення кейсів та тренінгів; методичні рекомендації до проведення ділових ігор, ситуаційних завдань тощо.
2. Інтернет-семінари з використанням чатів, форумів і вебінарів.

Залежно від досвіду кожної конкретної кафедри може бути використане будь-яке програмне забезпечення (платформа), яке підтримує загальноунівер- ситетські вимоги до ПНС. Головним критерієм має бути використання дружньо­го інтерфейсу як для викладача – розробника ПНС, так і для користувача – сту­дента. Як правило, студенти мають справу з різними навчальними дисципліна­ми, які викладаються професорсько-викладацьким складом різних кафедр. Тому потрібно при розробці ПНС закладати єдину для всього університету систему інтерфейсу зі студентами для того, щоб вони мали технічну можливість бути  включеними у загальноуніверситетську комп’ютерну систему, що реалізує дис­танційні технології навчання. Схема цієї системи наведена на рис. 2.7.