Сформульовано одне з основних завдань самостійної роботи в університеті – навчити студентів вчитися.
Стверджується, що тривіальне накладання ІТ-технологій на традиційний підхід до самостійної роботи, який базується на простій передачі знань з підручників студенту, не дасть очікуваного результату. Необхідно так побудувати персональну навчальну систему, щоб вона на базі дистанційних технологій була спрямована на формування у студента здатності самонавчатися протягом усього життя, використовувати отримані знання у своїй діяльності та суттєво розширила можливість спілкування викладача зі студентом навіть при територіальному розмежуванні.
Одним із головних завдань з перебудови навчального процесу в університеті є заміщення простого трансферту знань від викладача до студента формуванням у останнього необхідних професійних та академічних компетент- ностей.
Індивідуалізація освітнього процесу обумовлює доцільність використання різноспрямованих методик і форм навчання з метою максимального впливу на результативність засвоєння певного обсягу матеріалу, виходячи з існуючих видів засвоєння і набуття досвіду, а також спираючись на індивідуальні психофізичні особливості та особистісні якості студентів. Тому в університеті у процесі підготовки фахівців використовуються різні форми та види занять, що допомагають реалізувати студентоцентрований підхід. В умовах реалізації компетентнісного підходу та запровадження діяльнісного принципу значна увага приділяється як аудиторній, так і позааудиторній роботі.