2.3. Технологія впровадження компетентнісного підходу

10. Розробка системи об’єктивної оцінки результатів навчання студентів, інакше кажучи, сформованості у них необхідних компетентностей:

  • визначення співвідношення поточної успішності з підсумковою у кінцевій оцінці з навчальної дисципліни, оскільки залежно від її змісту та структури конкретних компетентностей важливість знань, розумінь, вмінь, комунікативних здатностей, автономності та відповідальності як їхніх складових може бути суттєво різною;
  • формулювання змісту білетів та критеріїв оцінювання для іспи­тів (підсумкової атестації), що мають показати рівень сформова­ності необхідних спеціалізованих компетентностей у студентів з кожної дисципліни. Білети мають перевіряти не пам’ять сту­дента через переказ конспекту лекцій, не його здібності з пере­писування, а виключно ступінь сформованості необхідних ком- петентностей;
  • проведення іспитів у письмовій формі з обов’язковою шифровкою відповідей для того, щоб викладач, який буде їх перевіряти, не знав прізвища автора роботи. Розробка і збереження варіантів завдань на іспит мають бути достатньою мірою таємними, щоб забезпечити неможливість передачі викладачем або технічним працівником студентам конкретних завдань, що будуть запропоновані на іспи­ті. Для цього у навчальній частині університету формується набір опломбованих пакетів можливих завдань (як мінімум три пакети, а можливо і більше), серед яких студенти самі перед іспитом оби­рають один. Перевірка має проводитися в окремих аудиторіях без доступу до них сторонніх або зацікавлених осіб;
  • контроль об’єктивності оцінювання результатів навчання за допо­могою побудови закону розподілу оцінок. Згідно із практичним застосуванням законів математичної статистики здатність особис­тості засвоювати та використовувати знання в рамках тієї чи іншої дисципліни є випадковою величиною, яка формується під впливом багатьох різноспрямованих чинників і тому характеризується нор­мальним законом розподілу. Таким чином, при достатній вибірці (більше 40 студентів) оцінки мають приблизно відповідати значен­ням таблиці «Переведення показників успішності знань студентів у систему оцінювання за шкалою ЕСК»: А – 10 %; В – 25 %; С – 30 %; D – 25 %; Е – 10 %.
  • проведення після кожної сесії навчальним відділом університету ректорських контрольних з 10 % сесійних дисциплін з викорис­танням резервного пакета білетів. Після повторного оцінювання необхідно порівняти результати із сесійними і при наявності від­хилень у розмірі по тому чи іншому студенту більш ніж на 15 % потрібно більш детально розглянути об’єктивність його оцінки;
  • збереження письмових відповідей студентів на іспитах в архіві не менше одного року з дня проведення іспиту;
  • використання методичним відділом університету системи «Анти- плагіат» для перевірки всіх науково-навчальних матеріалів, а саме монографій, підручників, навчальних посібників, кон­спектів лекцій, препринтів, статей. Кафедри в порядку нормо- контролю зобов’язані проводити перевірку на плагіат студент­ських рефератів, есе, курсових робіт та проектів, дипломних ро­біт та проектів;
  • запровадження електронних журналів викладачів та персональ­них карток студента для забезпечення рівномірності навчання студентів та інформованості батьків щодо навчання їхніх дітей та об’єктивності оцінки результатів навчання. Крім того, веден­ня електронних журналів дозволить більш об’єктивно оцінити як роботу викладачів, так і навчання кожного студента.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>