Запровадження в університеті за всіма економічними спеціальностями без­перервної математичної підготовки сприяє більш ефективному формуванню компетентностей і закріпленню довгострокових знань за рахунок ступенево- го їх отримання та необхідності постійної актуалізації вже набутих знань.

Так, на початкових етапах навчання відбувається вивчення та закріплен­ня базових математичних понять з визначенням і з’ясуванням можливості їх застосування як у професійній діяльності, так і в інших сферах життя, тобто формується елементарна математична грамотність [36]. Успішне проходження цього етапу означає спроможність студентів застосовувати наявні теоретичні знання і відомі алгоритми до вирішення практичних задач, а також їх здат­ність до абстрактного мислення та до використання методу аналогії.

Отримання подальших знань з дисциплін математичного циклу дозволяє студентам значно розширити кругозір щодо можливостей використання ма­тематичного апарату. На цьому етапі розкривається можливість ефективно і творчо використовувати знання у професійній та соціальній практиці, опе­ративно поповнювати та оновлювати їх. Рівень набутих знань і вмінь дозволяє оперативно переключатися з одного виду діяльності на інший із мінімальними витратами часу і зусиль.

Відповідно, третій етап – рівень професійної математичної компе­тентності – не може характеризуватися тільки певною сукупністю накопи­чених знань. Лише можливість мобілізувати наявні знання і досвід при ви­рішенні конкретного життєвого чи професійного завдання, вміння виокреми­ти зі всієї сукупності необхідне та оптимальне для прийняття рішення може означати формування відповідних компетентностей. Причому зазначені етапи взаємопов’язані між собою, і кожен з них виступає підґрунтям для послідовного формування професійної компетентності.

Таким чином, сутністю фундаменталізації математичної підготовки є фор­мування у студентів довготривалої системи фундаментальних знань і вмінь, які забезпечують здатність ефективно використовувати їх у професійній ді­яльності [6, с. 242]. Необхідність підвищення фундаментальності вищої еко­номічної освіти обумовлена прагненням до розвитку інтелектуального потен­ціалу студентів, випускників, фахівців, активних учасників розбудови нашої держави шляхом оволодіння ними сутнісними зв’язками в розвитку навко­лишнього світу. Така підготовка дає об’єктивну можливість реалізації випе­реджувального розвитку економічної вищої освіти відносно поточних потреб ринку праці.