Повертаючись до математичної та комп’ютерної підготовки фахівців з ви­щою економічною освітою, необхідно підкреслити важливість високого рівня математичної складової навчального процесу, що виступає загальнонауковим фундаментом формування системи спеціальних знань та набуття професій­них компетентностей. Уявлення про те, що економістом може бути лише гума­нітарій, у даний час відходить на задній план і приходить розуміння того, що економіка – це точна наука [29, с. 47], тому доцільним стає відбір абітурієнтів з математичним, логічним способом мислення і відповідними здібностями.

Понад 54 % опитаних студентів визнали, що вони не цілком розуміють роль математичної підготовки в тому обсязі, який пропонують вищі навчальні заклади [5, с. 1]. Тому принциповою позицією є не тільки кількісне збільшення годин на вивчення фундаментальних дисциплін, у тому числі математичного напряму, а й якісна зміна змістовного, методичного наповнення дисципліни, побудови матеріалу та форми його подання студентам. Для практичних і се­мінарських занять потрібно підібрати такі приклади, щоб вони були зрозумі­лими для студентів першого та другого курсів, які ще не у повній мірі профе­сійно сформовані.

Зрозуміло також, що навчальний процес повинен включати вирішення фа­хових завдань економічного профілю. Спостереження за економічними про­цесами, явищами, виявлення відповідних закономірностей, прогнозування очікуваних результатів та багато інших економічних задач у своєму вирішені спираються на математичну методологічну базу.

Об’єкти економічних досліджень мають бути систематизовані, повинні про­йти обґрунтоване ранжування, мають бути логічно впорядковані шляхом за­стосування відповідних математичних методів, методик та законів. Тобто ово­лодіння систематизованими математичними науковими знаннями, способами застосування відповідних методик та готовність до реалізації на практиці ста­новить специфічну особливість математичної підготовки у процесі формуван­ня й розвитку особистості.