Сформовані фундаментальні знання впливають на склад мислення студента, на хід його розумової діяльності, дозволяючи цілісно сприймати навколишній світ, процеси, що в ньому відбуваються, і сприяючи як особистісному розвитку людини, з потребою до постійного вдосконалення та саморозвитку, так і розвитку її професійного мислення, прагненню до самоосвіти, адаптації до специфічних умов діяльності. Підсилення економіко-теоретичної, економіко- математичної та комп’ютерної підготовки фахівців [33, с. 6] у ХНЕУ відносно економічної освіти має три складові:
- інтенсивний розвиток економічної теорії, оскільки тільки вітчизняні вчені та їхні колеги з постсоціалістичних країн мають необхідну суспільну практику для розробки теорії переходу від адміністративно- командної економіки до економіки знань. Ця теорія має стати першою складовою фундаменталізації підготовки фахівців економічного спрямування;
- значне підвищення теоретичної підготовки студентів за профільною для даної спеціальності дисципліною, що має базуватися як на університетських наукових дослідженнях, так і на досягненнях світової наукової думки;
- залучення вчених ХНЕУ до науково-дослідної та проектної роботи всього світового науково-технічного співтовариства у сфері економіко- математичного моделювання та комп’ютерних технологій [12, с. 18], що є дуже важливим фактором, який забезпечить третю складову фунда- менталізації вищої економічної освіти.
Фундаментально-професійна складова компетентності фахівця, поряд з іншими спеціальними та життєвими компетенціями, становить інтеграційну властивість особистості, що характеризується сукупністю надбань людини, а саме: знань, вмінь, навичок, сформованих інтелектуальними, поведінковими і професійно значущими якостями, розвиненою мотивацією досягнень у навчанні, здатністю до інтелектуальної і творчої діяльності, до продовження своєї освіти, до самоосвіти, яка дозволяє людині самореалізуватися та зайняти гідне місце у соціумі [38].