Формування навчальних планів за кожною зі спеціальностей відбувається з урахування ієрархії компетентностей з додержанням існуючих нормативів, ґрунтуючись на структурно-логічних схемах та передбачає обов’язкове про­ведення безперервної і послідовної практичної підготовки задля одержання достатнього обсягу практичних знань, вмінь та набуття компетентностей за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста або магістра. Адекватний перерозподіл наявного бюджету часу між аудиторною, самостійною та практичною роботами при розробці навчальних планів в умо­вах кредитно-модульної підготовки фахівців дозволяє проводити навчальну, виробничу, а також переддипломну практику. З урахуванням вимог освітніх стандартів, виходячи зі специфіки кожного напряму підготовки, спеціальності та спеціалізації, спираючись на перелік професійних компетентностей, які по­винен набути студент, випусковою кафедрою розробляється програма практи­ки, її зміст, послідовність, форма, тривалість, а також терміни проведення, які відображаються в навчальних планах.

З метою підвищення якості підготовки фахівців у практичному аспекті ор­ганізація проведення навчальної та виробничої практики може здійснюватися як безперервним циклом, так і шляхом чергування із теоретичними заняттями залежно від теоретичної підготовки студентів, ступеня зв’язку між теоретич­ним навчанням і змістом практики, можливостей навчально-виробничої бази університету та організацій.

Згідно з діючими навчальними планами в університеті здійснюються такі види практики:

навчальна – з інформатики і комп’ютерної техніки;

ознайомча – в межах годин навчальної дисципліни «Університетська освіта»;

педагогічна – для студентів спеціальності «Економічна теорія»;

виробнича – для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»;

переддипломна – для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів «бака­лавр», «спеціаліст» і «магістр» [26, с. 155].