Категорію «профіль навчання» потрібно розуміти як співвідношення теоретичної (академічної) та практичної (професійної) складових у навчальних програмах (планах). На кожному освітньо-кваліфікаційному рівні (із 6 до 9) це співвідношення змінюється. Для бакалаврського рівня воно найменше, а для доктора наук – найбільше. Крім того, воно відрізняється для різних галузей знань та напрямів підготовки. Наприклад, співвідношення А/В для бакалаврського рівня для галузі знань «Математика» має бути значно більше, ніж для галузі знань «Економіка і підприємництво». Різні типи університетів, на погляд автора, також можуть мати різне співвідношення А/В навіть для одного напряму підготовки/спеціальності. Для класичних університетів характерні високі значення цього співвідношення у порівнянні з профільними/спеціалізованими університетами.
У даний час при формуванні навчальних програм (планів) це співвідношення не контролюється ані нормативно, ані адміністративно. Існує, наприклад, тільки вимога роботодавців збільшити обсяги практичної підготовки в навчальних програмах (планах) для галузей знань «Економіка і підприємництво» та «Менеджмент і адміністрування».
В умовах глобалізації економіки та при входженні у світовий освітянський простір формування системи визначення й присвоєння кваліфікацій стає чи не головним завданням. Для України це значення багатократно збільшується, оскільки бакалаври не мають виходу на ринок праці, що значно здорожує нашу вищу освіту і робить її мало конкурентоспроможною.
Для того, щоб дійсно вирішити проблему працевлаштування бакалаврів, потрібно внести зміни у діючий Закон України «Про вищу освіту», надавши освітньо- кваліфікаційному рівню «бакалавр» статусу повної вищої освіти.
«Класифікатор професій ДК003-95 (ДСТУ 3739-98) зі змінами та доповненнями № 4-2002» та «Довідник класифікаційних характеристик професій працівників» мають бути доповнені переліком відповідних «компетенцій» *15 . Ці зміни вкрай необхідні роботодавцям для того, щоб вони мали підстави для зарахування на роботу бакалаврів за тим чи іншим напрямом підготовки (спеціальністю) на ту чи іншу посаду.
*15 « Компетенція/компетенції (Competence, competency/competences, competencies): Надані (наприклад, нормативно-правовим актом) особі (іншому суб’єкту діяльності) повноваження, коло її (його) службових та інших прав і обов’язків. Слід розрізняти поняття компетенції/компетенцій від компетент- ності/компетентностей як набутих реалізаційних здатностей особи» [21].