2.1. Концепція компетентнісного підходу

Друга складова, на погляд автора, характеризує здатність особистості позиціонувати себе як освічену особу в загальному комунікативному оточенні. Ця складова характеризує академічну освіченість особистості відповідно до даного рівня освіченості. Якщо визначено об’єкт професійної та освітян­ської діяльності за напрямом підготовки (спеціальністю), то кількісно вона може бути виміряна через систему предметно-спеціалізованих компетент­ностей, кредитів ЄКТС, що виділені в навчальній програмі для формування цих компетентностей та якості їх засвоєння конкретним фахівцем у вигляді шкали, наприклад: А, В, С, D, Е.

Таким чином, автор даного дослідження пропонує погодитися з авторами [3; 4; 15] і поєднати професійні та академічні кваліфікаційні рівні й описати їх дескрипторами через професійні та академічні компетентності. Це дозволить вирішити багато проблем створення та узгодження «Національної рамки ква­ліфікацій» (НРК) *12 .

*12 « Національна рамка кваліфікацій, НРК (National Qualifications Frame­work, NQF) : Цілісний міжнародно зрозумілий опис національної шкали ква­ліфікацій у термінах компетентностей, через який усі кваліфікації та інші на­вчальні досягнення, зокрема у вищій освіті, можуть бути виражені й співвід­несені між собою в узгоджений спосіб» [21].

У проекті TUNING пропонується виділити загальні компетентності, що не пов’язані з предметною областю, та предметно-спеціалізовані, що визначаються об’єктом професійної та освітянської діяльності.

Прикладом загальних компетентностей можуть бути, на погляд авторів проекту TUNING, здатність до навчання, аналізу та синтезу.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>