На жаль, ці недоліки не виправляються у старших класах і практично у повному обсязі їх абітурієнти несуть в університетські аудиторії. Дослі­дження, що проведені в лабораторії оцінки рівня креативності та інтелекту ХНЕУ, підтверджують цей висновок [32].

Поряд із цією програмою у світі функціонує програма PISA, назва якої є абревіатурою від Programme for International Student Assessment. Це Між­народна програма оцінювання навчальних досягнень учнів у сфері функці­ональної грамотності, започаткована у 1997 році Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) [46].

Кожні три роки відповідно до проекту PISA спеціалісти вивчають рівень оволодіння учнями 15-річного віку, які здобули обов’язкову освіту, так зва­ною функціональною грамотністю щодо читання, математики та природо­знавства.

Метою PISA є оцінка оволодіння учнями 15-річного віку, які oдержали за­гальну обов’язкову освіту, знаннями і вміннями, необхідними їм для життя, виявлення динаміки результатів за роками (2000, 2003, 2006, 2009, 2012…) та факторів, які дають змогу пояснити відмінності в результатах.

Аналіз завдань, що пропонуються для вирішення учням у рамках цієї про­грами, вказує на необхідність нашій державі брати у ній участь, оскільки вона дозволяє оцінити ступінь опанування учнями життєвими компетентностями.

Наразі у цій програмі «беруть участь такі країни: Австралія, Австрія, Англія, Бельгія, Бразилія, Угорщина, Німеччина, Гонконг, Греція, Данія, Індонезія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Ліхтенштейн, Люксембург, Макао (Китай), Нідер­ланди, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, Російська Федерація, Сербія, Словацька Республіка, США, Таїланд, Туніс, Туреччина, Уругвай, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція, Японія та ін.» [46].

Поряд із масовим моніторингом успішності учнів, що передбачається про­грамами TIMSS та PISA, у світі проводяться змагання у формі олімпіад з різних шкільних дисциплін. Україна регулярно бере участь у таких заходах і посідає значні місця.