Напрями досліджень

Від початку існування у центрі уваги школи були проблеми економічного і соціального розвитку так званих старопромислових регіонів, питома вага яких в Україні та їх значення для вирішення проблем розвитку країни є надзвичайно великими.

Основними напрямами досліджень науковців є:

розвиток регіонів і суб’єктів господарювання;

економічні проблеми розвитку машинобудівного комплексу;

злиття і поглинання в економіці;

сучасний інструментарій економіко-математичного аналізу та його застосування, а саме: нейронні мережі, інтегральні показники, таксономічний метод, кластерний аналіз;

територіально-виробнича та кластерна побудова економіки регіону;

розвиток методів оцінки та діагностики стану соціального напруження в суспільстві та визначення якості життя;

управління соціально-економічним розвитком країни та її регіонів.

Вченими школи було розроблено методику аналізу поточного стану та оцінки економічного потенціалу регіону, провадилося моделювання розвитку регіону із використанням методів економіко-математичного моделювання. Визначені такі інтегральні чинники сучасного розвитку, як досягнення конкурентоспроможності та формування інноваційної моделі зростання. У наукових проектах щодо розробки концепцій розвитку регіонів України, участь у яких брали науковці, за основу були взяті актуальні як для світової, так і для вітчизняної практики економічного планування цілі розвитку: економічна безпека, рівень та якість життя.

Вченими школи створено та реалізовано на практиці концепцію стратегічного планування розвитку регіону, метою якої є досягнення стійкого розвитку регіону в соціальному, економічному та екологічному вимірах.

Наразі предметом дослідження науковців школи є також питання формування конкурентоспроможності національної економіки та забезпечення економічної безпеки держави.