Безперервне, постійне самовдосконалення (японський принцип управління «кайдзен»)

Жизнь – это бесконечное совершенствование.

Считать себя совершенным – значит убить себя

Фридрих Геббель (1813 – 1963) – немецкий драматург и поэт

Считай несчастным тот день или час, в который ты не усвоил ничего нового и ничего не прибавил к своему образованию

Ян Амос Коменский (1592 – 1670) – чешский педагог

Співробітники та студенти ХНЕУ повинні реалізовувати принцип ефектив­ного управління «кайдзен» – безперервно та постійно самовдосконалюватись. Для реалізації даного принципу в аспекті компетентнісного самовдоско­налення в ХНЕУ створена система підвищення кваліфікації для науково- педагогічних працівників і реалізується система поточно-модульного контр­олю для студентів.

Принцип «кайдзен» також передбачає й особистісне самовдосконалення, яке студенти та співробітники ХНЕУ повинні реалізовувати постійно, аналізу­ючи свої дії та виправляючи недоліки свого характеру та діяльності.

Позитивний приклад для інших

Учитель, образ его мыслей – вот, что самое главное во всяком обучении и воспитании

Адольф Дистервег (1790 – 1866) – немецкий педагог

Трудно привести к добру нравоучениями, легко – примером

Луций Анней Сенека (ок. 4 до н.э. – 65 н.э.) – римский философ

Суть позитивного особистого прикладу як методу виховання полягає у ви­користанні кращих зразків поведінки і діяльності інших людей для спонукання студентів і членів трудового колективу (формування в них потреби) до актив­ної роботи над собою, до розвитку і вдосконалення особистісних властивос­тей та якостей і подолання наявних недоліків. Виховне значення особистого прикладу багато в чому залежить від авторитету особи. Чим вищий авторитет, тим значніше впливає особа на свідомість і поведінку інших людей. Особливо високо цінується в особистості цілісність характеру, вимогливість до себе та інших, заповзятість і наполегливість у досягненні поставленої мети.

Особа викладача, його моральне обличчя значно впливають на формуван­ня свідомості й поведінки студентів. Викладачі повинні пам’ятати, що їх осо­бистий приклад впливає на студентів незалежно від їх волі і бажання. Ніякі слова викладача не можуть дати такого чіткого уявлення про правила пове­дінки, як його вчинки та дії. Члени трудового колективу повинні пам’ятати і усвідомлювати, що студенти постійно спостерігають, як усі члени трудового колективу поводяться на заняттях і в житті, як вони вдягнені, як поводяться з оточуючими. Студентів цікавить, яку вони мають думку щодо тієї або іншої події, як ставляться до своїх службових обов’язків.