Методологічною базою управління університетом має бути системний аналіз та ситуаційно-ресурсний підхід.

При розробці концептуальних положень розвитку університету необхід­но враховувати головні принципи, які окреслюють їх загальний зміст, множи­ну можливих об’єктивних умов реалізації та, врешті-решт, завдань щодо його розвитку. Коли формується множина конкретних завдань з реалізації місії та досягнення мети, необхідно обов’язково перевіряти, чи не суперечать вони головним принципам. До таких принципів пропонується віднести:

1. Безперервність освіти, її системність та систематичність.
2. Інноваційність змісту освіти.
3. Єдність фундаментальності та фаховості змісту освіти.
4. Корпоративність, партнерство всіх учасників освітянської діяльності в університеті.
5. Гнучкість освітянської діяльності.
6. Урахування ефекту співнавчання.
7. Діяльнісний принцип навчання.

Зміст цих принципів досить просто інтерпретувати, виходячи з їхніх назв.

Розвиток університету аж до суспільства, що будується на економіці знань, має проходити певною траєкторією, і її варіативність має бути в межах, які зада­ні принципами, концептуальними положеннями та умовами їхньої реалізації. Автором пропонуються такі сім положень.