Функціонування університету здійснюється під впливом двох взаємодо­повнюючих процесів: з одного боку, процесу формування потреб суспільства у висококультурних, всебічно розвинутих, творчих особистостях, фахівцях відповідного профілю та якості; з другого – процесу формування множини можливостей, що обумовлені загальним рівнем культури у суспільстві, зако­нодавчою базою, відомчою нормативною базою, наявністю ресурсів усіх видів, а саме: матеріальних, фінансових, трудових та інформаційних.

У часовому аспекті формування потреб обумовлюється не тільки поточни­ми замовленнями, а й вимогами стратегії розвитку суспільства. Ця стратегія має визначати структуру, кількісні та якісні характеристики потреб у фахів­цях на найближчу перспективу та, що більш важливо, зробити прогноз їхніх змін упродовж майбутніх 15 – 20 років.

З кількісної точки зору формування потреб обумовлено не тільки замовлен­нями того чи іншого виробничого сектору економіки, а й потребами домогосподарств, духовними, творчими потребами кожного громадянина. Причому духовні та творчі потреби особистості в суспільстві, що базується на економіці знань, будуть відігравати все більшу роль, оскільки формування знань буде носити мережний характер і не буде пов’язане обов’язково з конкретним робо­чим місцем.

У стратегічному розвитку університету маємо брати до уваги тенденції кількісних і якісних змін названих вище потреб. При цьому необхідно врахо­вувати перехідний, часом біфуркаційний характер розвитку суспільства і пе­редбачати власний організаційний, інтелектуальний та методичний вплив на їх трансформацію, оскільки університет повинен не тільки існувати у зовніш­ньому середовищі, а й активно його формувати.

Процес формування множини можливостей має також бути керованим на поточному й стратегічному інтервалі часу через вплив на зовнішнє середо­вище при створенні законодавчої, нормативно-відомчої бази та отриманні із зовні всіх видів ресурсів.

Таким чином, в узагальненому вигляді головним завданням управління університетом є гармонізація на різних інтервалах часу впливу зовнішніх процесів з ефективним використанням власних ресурсів для виконання своєї місії та досягнення поставленої мети.