Сила людини не в знаннях,
а у здатності їх результативно
використовувати і синтезувати нові
При переході до нового типу суспільства, що базується на економіці знань, виникають нові вимоги до особистості, які обумовлені специфікою колективного створення новітніх знань. Така технологія формування нового інтелектуального продукту, на погляд автора, визначає суспільний характер останнього й вимагає суттєвого підвищення якості як середньої, так і вищої освіти, її переорієнтації на кінцевий результат. Потенційні можливості в Україні для цього є, але потрібно, щоб це завдання адекватно сприймалося як суспільством у цілому, так і законодавчою та виконавчою владою. Досягнути цього не просто, але інакше Україна не зможе підняти рівень своєї конкурентоспроможності.
Показано, що контингент учнів ЗНЗ ще знижується і у період з 2012 по 2016 роки буде становити трохи більше 4 млн осіб. Для порівняння: у 1996 році цей показник склав 7,14 млн осіб. Запропоновано дві моделі організації навчання у ЗНЗ в умовах скорочення контингенту учнів.
Подано монокаузальний і полікаузальний підходи до оцінки привабливості ВНЗ, що дають приблизно однакові результати. Зазначено, що найпривабливішими є не більше сотні ВНЗ – вони мають високий імідж, який забезпечує їм більш-менш міцні конкурентні позиції на ринку освітянських послуг України.
Констатується, що високі досягнення окремих українських школярів у міжнародних змаганнях свідчать про значний потенціал нашої творчої молоді. Поряд із цим спрямованість нашої масової шкільної освіти на запам’ятовування великої кількості знань, а не на їх розуміння та формування в учнів здатності їх використовувати при вирішенні життєвих та спеціальних завдань обумовлює відносно слабкі показники в міжнародному моніторингу в рамках TIMSS. Справа навіть не в цих показниках, а в тому, що наші школярі не готові до застосування знань, і тому вони не відчувають їхню необхідність у своєму житті.
English
Українська