2.2. Формування навчальних планів та забезпечення їх виконання

При правильному викладанні математика як навчальна дисципліна дає студентам не тільки вузькоспеціальні знання, а й формує у них життєві ком­петенції, зокрема – формування здатності логічно мислити, чітко у визна­чених термінах формулювати проблему, обґрунтовувати свої рішення, ви­користовувати при вирішенні проблем цілком визначені поняття. З огляду на цю тезу вчена рада затвердила математику як профільну дисципліну при вступі до університету.

По-третє, введення у навчальний план бакалаврської підготовки дис­циплін інженерного і технологічного циклу дозволяє випускникам вільно орієнтуватися та самовдосконалюватися працюючи в організації будь-якої галузі, оскільки особливості роботи, наприклад, бухгалтера, фінансиста, еко­номіста, менеджера суттєво залежать від того, де він працює – на металур­гійному або машинобудівному заводі, у посередницькій фірмі чи науково- дослідному інституті. При формуванні магістерських програм професійного спрямування обов’язково включаються дисципліни технологічного змісту відповідної галузі.

По-четверте, підсилення практичної підготовки студентів забезпечено введенням у навчальні плани ознайомчої, техніко-економічної та передди­пломної практики, обов’язковим широким використанням тренінгів при викла­данні професійно орієнтованих навчальних дисциплін. Це дозволяє готувати дійсно компетентного фахівця, який може зразу після закінчення університе­ту працювати за фахом, а не починати свою роботу з додаткового навчання. Реалізація цього напряму роботи вимагає найвищого рівня викладачів. Для підвищення їхньої кваліфікації в університеті організоване навчання обсягом 70 годин для професорсько-викладацького складу через Центр освітніх інно­ваційних технологій, Центр післядипломної освіти, Центр персональних на­вчальних систем із залученням провідних вітчизняних та закордонних фахів­ців із захистом випускної роботи у вигляді тренінгу з відповідних дисциплін.

У концепції розвитку Харківського національного економічного універси­тету наголошується на величезній ролі фундаментальної підготовки фахів­ців в умовах переходу до економіки знань, до мережних форм синтезу нових знань, що співпадає з одним із стратегічних напрямів розвитку освіти ХХІ сто­ліття, спрямованого на розвиток творчих здібностей особистості, забезпечен­ня оптимальних умов для розвитку наукового мислення, створення внутріш­ньої потреби саморозвитку і самоосвіти майбутніх фахівців [5, с. 1].

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>