Надходження бюджетних коштів із загального фонду на 94 – 98 % витрача­ються на заробітну плату з нарахуваннями, стипендію, комунальні платежі та виплати сиротам. Таким чином, на забезпечення функціонування універ­ситету та його розвиток виділяється залежно від року від 2 до 6 % бюджетних надходжень із загального фонду. Зрозуміло, що таке фінансування не може забезпечити нормальне функціонування університету, а тим більше його розвиток.

Придбання комп’ютерів, програмного забезпечення, лабораторного об­ладнання, літератури, оплата послуг зв’язку, поточного та капітального ре­монту, транспорту, левової частки комунальних послуг і багато чого іншого, що необхідно для функціонування університету, здійснюється за рахунок спеціального фонду, який де-факто формується оплатою студентів, що навча­ються на контрактній основі.

Таким чином, розвиток університету на 94 – 98 % забезпечується студента­ми, що навчаються на контрактній основі. Тому законодавче обмеження набору студентів на контрактну форму навчання, що існує в чинному законодавстві і закладене у проект нового Закону про вищу освіту, фактично є обмеженням на розвиток університету. Ця норма Закону спрямована фактично проти ВНЗ, які мають потужний імідж та високий рівень привабливості.