Функціонування університету здійснюється під впливом двох взаємодо­повнюючих процесів: з одного боку , процесу формування потреб суспільства у фахівцях відповідного профілю та якості, з другого – процесу формування множини можливостей, обумовлених законодавчою базою, відомчою норма­тивною базою, наявністю ресурсів усіх видів, а саме: матеріальних, фінансо­вих, трудових та інформаційних.

З точки зору плину часу формування потреб обумовлюється не тільки поточ­ними замовленнями, а й вимогами стратегії розвитку суспільства. Ця стратегія має визначати структуру, кількісні і якісні характеристики потреб у фахівцях на найближчу перспективу та, головне, зробити прогноз їхніх змін протягом майбутніх 15 – 20 років.

З кількісної точки зору формування потреб обумовлено не тільки замовлен­нями того чи іншого виробничого сектору економіки, а й потребами домогос- подарств, духовними і творчими потребами кожного громадянина. Причому духовні та творчі потреби особистості в суспільстві, що базується на економіці знань, будуть відігравати все більшу роль, оскільки формування знань буде носити мережний характер і не буде пов’язане обов’язково з конкретним робо­чим місцем.

У стратегічному розвитку університету слід брати до уваги тенденції кіль­кісних і якісних змін названих потреб. При цьому необхідно враховувати пе­рехідний, часом біфуркаційний характер розвитку суспільства і передбачати власний організаційний, інтелектуальний і методичний вплив на їх трансфор­мацію. Університет повинен не тільки існувати у зовнішньому середовищі, а й активно його формувати, у цьому полягає одне з головних завдань універ­ситету. Таким чином, формування нових потреб суспільства є чи не найбільш нагальним завданням університетської освіти.

Рух цивілізованого світу в цілому та спрямованість основних концептуаль­них засад розвитку України в бік високотехнологічного інформаційного суспіль­ства приводять до необхідності забезпечення адекватного рівня «якості вищої освіти» ^*1 , що стає детермінантою людського та суспільного розвитку, шляхом досягнення відповідного рівня високо-кваліфікованих фахівців для задоволення особистісних та суспільних потреб.