1.1. Прогнозування динаміки кількісних показників системи освіти України

Прогнозування динаміки кількісних показників системи освіти України Показано, що контингент учнів ЗНЗ ще знижується і у період з 2012 по 2016 роки буде становити трохи більше 4 млн осіб. Для порівняння: у 1996 році цей показник склав 7,14 млн осіб. Запропоновано дві моделі організації на­вчання у ЗНЗ в умовах скорочення контингенту учнів.

Зазначено, що контингент студентів ВНЗ також значно знижується і досягне свого мінімуму у 2020 році та буде дорівнювати приблизно 1,28 млн осіб. У період з 2016 по 2027 роки цей показник буде знаходитися в інтервалі 1,28 – 1,6 млн осіб. Для порівняння: у 2007 році він становив 2,37 млн осіб.

Продовження

1.2. Кількісна оцінка привабливості вищих навчальних закладів України

Кількісна оцінка привабливості вищих навчальних закладів України Подано монокаузальний і полікаузальний підходи до оцінки привабливості ВНЗ, що дають приблизно однакові результати. Зазначено, що найпривабливішими є не більше сотні ВНЗ – вони мають високий імідж, який забезпечує їм більш-менш міцні конкурентні позиції на ринку освітянських послуг України.

Продовження

2.5. Мотивація студентів та професорсько-викладацького складу до спільної роботи з формування компетентного фахівця

Мотивація студентів та професорсько-викладацького складу до спільної роботи з формування компетентного фахівцяПодано методику оцінки якості роботи професорсько-викладацького складу, яка побудована таким чином, що стимулює викладача постійно поліпшувати свою роботу за тими напрямами, які обрані університетом як пріоритетні з урахуванням того, що залежно від розміру матеріальне заохочення може бути як стимулюючим, так і, навпаки, демотиваційним фактором. Наведено методику заохочення студентів, яка базується на тому, що студент краще мотивований, якщо розуміє необхідність тієї або іншої роботи як одно­го з етапів на шляху до досягнення своєї проміжної або кінцевої мети і якщо він відчуває, що його робота об’єктивно оцінена оточенням, яке він цінує.

Зазначено, що чинне законодавство своєю нормою про незмінність вартості на­вчання впродовж усього періоду навчання демотивує студентів, що навчаються на контрактній основі, оскільки вони відчувають деяку соціальну несправедли­вість. По-перше, вони розуміють, що фактично за їхні кошти розвиваються ВНЗ і цим користуються, крім них, ще й студенти бюджетної форми навчання. По­друге, студенти-першокурсники фактично сплачують частину вартості навчан­ня старшокурсників, що вчаться, як і вони, на контрактній основі.

Продовження