Додаток Н

Теоретичні частоти обчислюються за формулою:

mi = P(A) · n.

Кількість правильних відповідей (значення випадкової величини X) може змінюватись від 0 до 36. Результати обчислення функції розподілу (накопичених ймовірностей), яка визначається за формулою F(x) = P(X<x), наведені в стовпці 7 табл. Н.1. Видно, що при x = 14 маємо F(x) = P(X<14) = 0,993, тобто ймовірність угадати 14 та більше відповідей є подією малоймовірною. Отже, обмежимося інтервалом значень випадкової величини xi ∈[0; 16] і порівняємо емпіричний

Рис. Н.2. Частота правильних відповідей на питання тесту з математики

Видно, що багатокутники теоретичного та емпіричного розподілів подібні, однак емпіричний розподіл має більшу додатну асиметрію, оскільки спостерігається збільшення частот правильних відповідей при xi ≥9 порівняно з теоретичним розподілом. Це може свідчити про те, що навіть у разі швидкого перегляду змісту тестів має місце вплив знань математики, які проявляються на рівні інтуїції. Ця різниця стає більш наглядною, якщо порівняти ймовірності набрати 9 і більше балів за функцією розподілу (рис. Н.2).

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>