4.2. Кластеризація ЗВО

Як було зазначено, дослідження щодо привабливості ЗВО України для абітурієнтів проводилися на основі двох різних підходів:

· на основі аналізу одного показника «кількість поданих до ЗВО заяв абітурієнтів» – монокаузальний підхід;

· на основі аналізу п’яти первинних показників (див. табл. 4.5), які спочатку використовувалися для формування чотирьох кластерів ЗВО, а потім для розрахунку інтегрального показника привабливості в середині кожного кластера – полікаузальний підхід.

З метою визначення тих ЗВО, що мають стабільно високий рівень привабливості, пропонується провести компаративний аналіз отриманих результатів згідно з другим підходом, тобто провести співставлення результатів групування ЗВО за рівнем привабливості з урахуванням розрахунків 2018/2019 та 2019/2020 навч. років, приймаючи до розгляду ЗВО кластерів високої та середньої привабливості. Для цього розроблено наступний алгоритм (рис. 4.3).

Рис. 4.3. Алгоритм визначення ЗВО високої та середньої привабливості за 2018/2019 та 2019/2020 навч. роки