Закон України «Про державно-приватне партнерство» від 1 липня 2010 р. № 2404-VI має велику кількість слабких місць щодо надання освітніх послуг.

Для тієї частини спеціальностей, які знаходяться на перетині потреб населення, суб’єктів господарювання та держави, фінансування може бути забезпечене різними видами контрактів:

· студент, суб’єкт господарювання, ЗВО; · студент, суб’єкт господарювання, МОН, ЗВО; · студент, ЗВО.

За тими спеціальностями, підготовка за якими відповідає потребам Держави, фінансування здійснюється у формі державного замовлення для ЗВО у вигляді кількості місць за конкретною спеціальністю та конкретним рівнем вищої освіти. Цей розподіл у діючому варіанті здійснюється без поділу на спеціальності стратегічних потреб Держави та соціально-економічних, що значно звужує державний вплив на реалізацію стратегічних завдань.

Однією з головних умов надання державного замовлення має бути якість підготовки фахівців. В умовах компетентнісного підходу, який наразі є базовим, у новій парадигмі освітянської діяльності якість підготовки фахівців оцінюється через якість сформованості у студентів професійних та таких загальних компетентностей, як вимір результатів навчання.

Процес формування у студентів компетентностей із тієї чи іншої спеціальності залежить від багатьох чинників, серед яких найбільш важливими є:

· якість та кількість НПП університету та інженерно-технічного персоналу відповідно конкретної спеціальності;

· матеріально-технічне забезпечення навчального процесу за конкретною спеціальністю;

· рівень здатності та мотивації до навчання студентів університету; · якість технології формування у студентів компетентностей.

Первинна оцінка можливості того чи іншого ЗВО формувати компетентного фахівця за конкретною спеціальністю на конкретному рівні вищої освіти має здійснюватися на етапі ліцензування.

У разі надання ЗВО ліцензії на підготовку фахівців за конкретною спеціальністю об’єктивно необхідно оцінювати реальний стан кожного університету відповідно типових вимог до кожного з перерахованих вище чинників. Наразі ці чинники враховуються тільки частково.

Типове матеріально-технічне забезпечення університету для надання ліцензії за конкретною спеціальністю має бути сформовано комісією МОН із залученням роботодавців на основі переліку компетентностей, які мають бути сформовані у студента в процесі навчання. Пропозиції мають надати провідні університети, де успішно готуються фахівці за конкретною спеціальністю, або групою споріднених спеціальностей.

Фінальне оцінювання якості сформованості у студентів професійних та загальних компетентностей як виміру результатів навчання має здійснюватися на етапі акредитації тієї чи іншої освітньої або освітньо-наукової програми.