Як правило, до навчання за такими спеціальностями потрібно залучати найбільш обдарованих та навіть талановитих молодих людей. Таке завдання не може бути виконане простим збільшенням кількості місць держзамовлення. До того ж таке збільшення обов’язково матиме зворотний ефект, оскільки збільшення обсягу держзамовлення знижує прохідний бал ЗНО на бюджетне фінансування. Навчатися за цими спеціальностями прийдуть студенти, для яких не важлива спеціальність, головне навчатися за державний кошт.

У зв’язку із цим потрібно підключити більш вагомі мотиви для залучення кращих абітурієнтів, серед яких:

· гарантоване перше робоче місце;

· надбавка до заробітної плати в розмірі 100 – 200 % упродовж перших 3 – 5 років роботи;

· забезпечення службовим житлом із наданням можливості викупу за 10 – 15 років;

· суттєво підвищена стипендія (на 100 – 200 %); · безкоштовний гуртожиток на період навчання.

Такі мотиви дійсно можуть сформувати реальний конкурс на спеціальності, що забезпечують стратегічні потреби держави, оскільки вони стануть престижними й нададуть успішним випускникам якісний соціальний пакет.

Слід зазначити, що з перерахованих мотивів лише два останні є у компетенції МОН або іншого розпорядника коштів такого рівня, а головні мотиви можуть бути забезпечені або на рівні Закону або Постанови Кабінету Міністрів України.

Координація процесом забезпечення стратегічних потреб має взяти на себе уряд, а технічне забезпечення – спеціальний відділ Мінекономіки, зі спеціальними повноваженнями.

Стратегічне державне замовлення може бути організоване у вигляді грантів, які надаються на конкурсній основі. У конкурсі можуть брати участь абітурієнти, які мають бали ЗНО з профільних дисциплін не менше 190. Конкурсанти здають іспит з профільних предметів та проходять фахову співбесіду. Переможці підписують угоду, в якій прописані обв’язки як грантоотримувача, так і держави. Умови, які забезпечує держава, мають враховувати всі мотиваційні аспекти, які були сформульовані вище для стратегічного державного замовлення. У разі грантового підходу проблеми адміністрування грантів з моменту організації їхнього розподілу до відслідковування та забезпечення виконання обов’язків кожною стороною, залишається архіактуальними точно так, як і під час організації ідеї через стратегічне державне замовлення.

Що стосується держзамовлення на спеціальності, що забезпечують соціально-економічні потреби держави, воно може бути значно скорочене.

На основі проведеного аналізу вступних кампаній останніх років сформовано концептуальну схему взаємозв‘язку дійових осіб ринку освітніх послуг та спеціальностей освітнього рівня бакалавр (рис. 3.10).