3.4. Авторська концепція фінансування вищої освіти в Україні

Потреби держави обумовлені декількома факторами серед яких головними є економічні та соціальні.

Вплив економічного чинника формується стратегією розвитку країни та поточним станом економіки. Потрібно підкреслити, що потреби країни у сфері освіти насамперед мають витікати із стратегії її розвитку, оскільки реалізація її стратегічних потреб проявляється через 15 – 20 років, а визначається конкретними діями в поточний момент. Оскільки, як відомо, «майбутнє формується сьогодні».

Поточний стан економіки також впливає на потреби держави, але значною мірою проявляється через потреби СГ державної форми власності.

Соціальні чинники мають суттєвий вплив на формування потреб держави, особливо в демократичній країні, якою є Україна. Поточний стан економіки країни не дозволяє повною мірою забезпечити працевлаштування молоді після отримання середньої освіти. До того ж наразі є значні проблеми з наданням професійно-технічної освіти, хоча попит на таких фахівців неухильно зростає.

Матеріальний стан більшості сімей у поточний момент є недостатнім для того, щоб сплачувати значні кошти за вищу освіту своїх дітей. Такий стан справ формує об’єктивну потребу держави в підтримці обдарованих молодих людей у їхньому бажанні отримати вищу освіту. Підтримка обдарованої молоді через надання бюджетного фінансування для отримання вищої освіти є наразі безумовним обов’язком держави, який реалізується у формі державного замовлення соціально-економічного характеру.

Отже, пропонується розділити державне замовлення на дві частини – стратегічне та соціально-економічне.

Розмір державного замовлення та його фінансування для спеціальностей, що становлять стратегічні потреби держави, мають суттєві особливості, які обумовлені специфікою навчання й роботи за такими спеціальностями.

Не можна допустити того, щоб ЗВО припинили підготовку фахівців непопулярних з точки зору населення та СГ спеціальностей, оскільки це в майбутньому призведе до небажаних наслідків. Отже, потрібно створити об’єктивні умови формування мотивів обрання таких спеціальностей. І коло таких спеціальностей має бути дуже вузьким і визначатися на рівні КМУ.

Дуже влучно висловився у своїй роботі відомий економіст С. Кузнець: «Поєднання виробництва, науки та інновацій створює механізм самопідтримного зростання, якому немає меж» [13]. І хоча цій тезі вже майже 50 років, її актуальність із часом не тільки зростає. І щоб досягти вказаного поєднання, а значить забезпечити функціонування механізму самопідтримного зростання економіки, потрібно підготувати відповідних фахівців.

Також дуже важливо не втратити фахівців у сфері фундаментальних наук, без яких неможливо собі навіть уявити значних досягнень ані у науці, ані у сфері інновацій.

Наприклад, фахівці з теоретичної фізики, хімії, біології або з математики тільки мінімально можуть бути в переліку потреб населення та суб’єктів господарювання, тоді як потреби держави, що бере курс на інноваційних розвиток, мають охоплювати ці потреби в повному обсязі.

Таких фахівців не потрібно дуже багато. Досить кількох десятків за кожною спеціальністю. Але для того, щоб їх підготувати необхідно відібрати здібних абітурієнтів. Адміністративно та самими лише вмовляннями це зробити неможливо. Слід створити об’єктивні умови, які б мотивували найбільш обдаровану молодь на отримання ВО відповідних спеціальностей. Вже у старшій школі вони мають зрозуміти необхідність математики, фізики, хімії у майбутній професії.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>