Підсумкові дані, що представлені в табл. 2.16 показують значне збільшення кількості сертифікатів з української мови і літератури з завищеними балами у 2018 році щодо 2008 та 2009 років (див. табл. 2.14).

Аналіз даних табл. 2.15 та 2.16 демонструє характерний факт значного зменшення кількості сертифікатів із завищеними балами в інтервалі 170 – 200. За сертифікатами з математики зменшення відбулося у 4,3 раза (1 930 / 453), а за сертифікатами з української мови і літератури – у 5,5 раза (5 006 / 911). Такі різкі зміни впродовж одного року неможливо пояснити ані зміною рівня підготовки вчителів із математики, ані зміною кількості додаткових годин на математичні дисципліни у школах, ані збільшення вмотивованості батьків та абітурієнтів до навчання, ані раптовим покращенням менеджменту освіти. 

Єдине, що кардинально змінилося у 2019 році – це політико-організаційна ситуація в Україні. Змінилися суспільні умови проведення тестування в межах ЗНО. І це стосується не тільки і, можливо, не стільки керівництва МОН та УЦОЯО, як керівництва в регіонах. Змінилися умови дії того самого «невипадкового цілеспрямованого чинника», який здатний порушити нормальний закон розподілу випадкової величини «кількість балів сертифікатів ЗНО».

Тобто можна висунути гіпотезу про адаптування організацій, які проводять ЗНО, та самого процесу тестування до бажань школярів і їхніх батьків, що може стати суттєвою перепоною для внутрішнього менеджменту закладів вищої освіти під час формування переліку й контенту навчальних дисциплін, а для державного управління полягатиме в нераціональному й необґрунтованому розподілі коштів державного бюджету, спрямованих на підготовку майбутніх фахівців, необхідних для розвитку національного господарства.