2.2. Загальні питання зовнішнього незалежного оцінювання в Україні

Результати зовнішнього незалежного оцінювання можуть бути не тільки критерієм зарахування вступників до ЗВО, а й основними показниками для ухвалення управлінських рішень з актуалізації навчального процесу для адаптування контенту дисциплін, що викладаються, до набутих компетентностей абітурієнтів та їх розвитку в процесі навчання для формування необхідних особистісних та професійних компетентностей з обраних спеціальностей, тому в Україні з 2008 року офіційно вступна кампанія до закладів вищої освіти здійснюється з широким використанням системи зовнішнього незалежного оцінювання.

За цей період було накопичено суттєвий досвід застосування ЗНО, який дозволяє оцінити переваги та недоліки системи. У роботі [9] були сформульовані поточні завдання, які моли бути вирішені за допомогою організації вступної кампанії на базі системи ЗНО, зокрема:

  1. Зняття з керівництва ЗВО тягаря звинувачень у необ’єктивності вступних іспитів.
  2. Формування для середньої освіти єдиних для всієї країни базових вимог до рівня компетентності учня із кожної дисципліни, тобто реальний державний стандарт, і оцінювання надалі ступеня його засвоєння.
  3. Формування у дітей віри в справедливість, налаштовування їх на розбудову свого життя власною працею відносно набуття компетентності, а не на пошук необхідних маневрів для отримання завищених оцінок.
  4. Формування у батьків прагнення надати дітям якісну освіту, а не завищені оцінки.
  5. Зниження соціальної напруги в суспільстві, що обумовлена недовірою абітурієнтів, батьків та широкого загалу в цілому щодо об’єктивності оцінювання результатів навчання на випускних та вступних іспитах.
  6. Зниження впливу адміністративного втручання в процес оцінювання знань учнів.

Що стосується звинувачень керівництва ЗВО у необ’єктивності оцінювання вступників, то це завдання в основному виконано, особливо в частині вступу на навчання рівня бакалавра. Щодо вступу до магістратури питання залишаються, але вони не стоять так гостро. Після ухвалення нової редакції Закону України «Про вищу освіту», в якій ступінь бакалавра визнається за повну вищу освіту кількість бажаючих отримати ступінь магістра значно скоротилося і, на погляд автора, буде і далі скорочуватися.

Вимоги ринку праці формують нові підходи до формування магістерських програм. Вони тепер орієнтуються на вступників із фахівців із вагомим практичним досвідом роботи в професії та мають потреби в набутті нових професійних компетентностей.

Що стосується єдиних вимог для всієї країни до результатів навчання в середній школі за окремими дисциплінами в контексті вступу до ЗВО, то вони дійсно сформовані. Інша річ, чи дійсно вони дають змогу оцінити ступінь системного оволодіння учнем математики, фізики, історії тощо? Але це вже інша проблема, яка, безумовно, вимагає свого вирішення.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>