В умовах значного скорочення контингенту учнів ЗНЗ (див. рис. 1.12) система навчання дітей може бути організована згідно з такими моделями.
Модель І. З огляду на розташування населених пунктів району та кількість учнів у розрізі класів необхідне формування опорних шкіл, куди будуть привозити дітей і вчителів зранку й відвозити по домівках ввечері після занять. Така модель має свої чіткі взаємозалежні кількісні характеристики:
· кількість дітей, які потребують трансферту;
· кількість вчителів, що відповідає кількості учнів;
· загальна відстань, яку має проїхати транспорт;
· час, що необхідний для доставки учнів та вчителів;
· кількість транспортних одиниць, що необхідна для трансферту;
· кількість пального для забезпечення доставки учнів та вчителів;
· кількість водіїв; кількість механіків, які обслуговують автотранспорт;
· кількість медичних працівників для перевірки стану здоров’я водіїв перед рейсом;
· сума коштів на ремонт та технічне обслуговування транспорту;
· кількість іншого персоналу, що обслуговує транспорт, у тому числі керівників, інженерів та економістів.
Перелічені кількісні характеристики мають бути внормованими, що потребує професійного підходу, оскільки будь-яке починання може бути зруйноване, якщо транспортна система не буде збалансована. Наприклад, якщо кількість учнів, відстань, яку слід подолати, і кількість транспортних засобів перебувають у такому співвідношенні, що зранку необхідно витрачати три години на підвезення учнів, а ввечері стільки ж на розвезення по домівках, то така система не може вважатися ефективною, оскільки забирає у вчителів та учнів кожен день по шість годин на дорогу.
Модель ІІ. Для учнів основної та старшої загальноосвітніх шкіл, у випадку коли щоденне транспортне обслуговування неможливе або економічно необґрунтоване, потрібно створити тижневі інтернати. Учнів за цією моделлю слід привозити у понеділок зранку в інтернат, а в п’ятницю ввечері розвозити по домівках. За такого підходу необхідно розрахувати додаткові кількісні характеристики:
· кількість койко-місць для учнів у гуртожитку;
· кількість посадкових місць у їдальні;
· кошти на чотириразове харчування дітей у їдальні;
· додаткова кількість вчителів для роботи з дітьми у другій половині дня; кількість персоналу, що обслуговує гуртожиток.
Інтернатна форма організації навчання теоретично дає змогу максимально оснастити навчальний процес технічними засобами, методичним забезпеченням та якісними педагогічними кадрами. Крім того, самостійна робота учнів у другій половині дня може бути за бажанням якісно організована викладачами у класах.