1.1. Аналіз тенденцій змін демографічної ситуації в Україні

Стосовно 1992 року у 1993 – 1994 рр. спостерігалося навіть незначне зростання чисельності населення на 0,36 та 0,25 %, відповідно, що складало 187,5 та 57,5 тис. осіб. У період з 1995 по 2001 рр. зменшення чисельності населення відбувалося з наростанням відсотків кожен рік із –0,74 % до –1,02 %. Наступний характерний період мав місце з 2001 року по 2013 рік, коли ланцюговий відсоток поступово зменшувався з –1,02 до –0,18 %. За цей період процес зменшення чисельності населення загальмувався, хоча в натуральних одиницях скорочення мало місце з 48 923,2 тис. осіб до 45 553,0 тис. осіб. Наступний період з 2013 року по 2018 рік знову характерний збільшенням ланцюгових відсотків скорочення чисельності населення з –0,18 до –0,46 %. Тобто зменшення чисельності населення знову прискорилося. Особливо помітне було скорочення по звіту за 2015 рік, що було обумовлено втратою Криму та частини Донбасу. На графіку (див. рис. 1.5) відсоток змін –5,5 %, що мало місце у 2015 році, замінено на –0,4 %, щоб не порушувати візуальну тенденцію змін ланцюгових відсотків (додаток В).

Отже, на відрізку часу, що аналізується, чисельність населення України зменшилася з 52 056,6 тис. осіб 1992 році до 42 386,4 тис. осіб у 2018 році, але зменшення проходило не рівномірно, а з деякою хвилеподібністю, яка помітна на графіку (див. рис. 1.5).

Наявна хвилеподібність «швидкості» зміни чисельності обумовлена динамікою природного та механічного руху населення, яка, зі свого боку, формуються під впливом соціально-економічних чинників.

Тобто аналіз виявив хвилеподібності змін демографічної ситуації в Україні.

Перший період (1993 – 1994 рр.) характерний скороченням народжуваністю, збільшення кількості померлих, позитивною міграцією (приїздили більш ніж від’їздили), чисельність населення зростала.

Другий період (1995 – 2001 рр.) характерний скороченням народжуваністю, стабілізацією кількості померлих на рівні 792,6 – 741,1 тис. осіб, міграція стає від’ємною (від’їжджають більше, ніж приїздять), чисельність населення зменшується.

Третій період (2002 – 2004 рр.) характерний збільшенням народжуваності, стабілізацією кількості померлих на рівні 754,9 – 761,9 тис. осіб на рік, міграція від’ємна, зменшення кількості населення починає гальмуватися.

Четвертий період (2005 – 2008 рр.) характерний збільшенням народжуваності, кількість померлих стабілізується на рівні 782,0 – 754,0 тис. осіб, починається позитивна міграція, зменшення кількості населення гальмується.

П’ятий період (2009 – 2012 рр.) характерний стабілізацією народжуваністю на рівні 512,5 – 520,7 тис. осіб, кількість померлих зменшується, позитивна міграція, зменшення чисельності населення гальмується.

Шостий період (2013 – 2018 рр.) характерний зменшенням народжуваності, кількість померлих також зменшується і навіть стає меншою ніж у 1992 році – 587,7 тис. осіб, міграція продовжує залишитися позитивною на рівні 18,6 – 31,9 тис. осіб на рік, значне прискорення зменшення чисельності населення, особливо з урахуванням втрати Криму та частини Донбасу. За цей період чисельність населення зменшилося на 3 166,6 тис. осіб (з 45 553,0 тис. осіб до 42 386,4 тис. осіб). Періодизація демографічної ситуації в Україні зведена в табл. 1.1.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>