1.1. Аналіз тенденцій змін демографічної ситуації в Україні

У контексті цієї рекомендації було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1323-р «Про внесення змін до розпорядження КМ України від 9 квітня 2008 р. № 581», згідно з яким перепис населення призначається на 2020 рік [31; 32].

Крім того, в Україні та в більшості держав світу існує поточний облік населення. Поточний облік населення в Україні проводять місцеві органи влади, які реєструють народження, смерть, укладання й розірвання шлюбу, в’їзд громадян на територію села або міста чи виїзд із неї. Відомості передають у районні управління та Державний комітет статистики України, де їх опрацьовують і узагальнюють станом на 1 січня кожного року.

Загальновідомо, що зміни чисельності населення відбуваються під дією двох процесів: природного і механічного рухів населення.

Основним показником природного руху є різниця між народжуваністю та смертністю, яка може бути позитивною (приріст) або негативною (депопуляція). Для багатьох країн Центральної Європи, в тому числі й України, характерна депопуляція. В Україні діє стратегія демографічного розвитку, в межах якої була суттєво підвищена матеріальна підтримка родин із дітьми. Ці заходи сприяли деякому підвищенню народжуваності, але загальна тенденція залишилася незмінною. Депопуляція має місце. Чинники, що впливають на показники природного руху, досліджуються, зокрема, в роботі Олександра Шабана [47].

Побудуємо графік чисельності народжених за роками у відсотках до 1992 року згідно з офіційними даними [39] та відповідно до динаміки ВВП за даними [28; 37; 46] (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Графік чисельності народжених за роками у відсотках до 1992 року та ВВП України у дол. США у відсотках до 1992 року

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>